Справа № 2-1075/10

Герб України

  Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

12 березня 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді – Кривич Ж.О.

при секретарі - Чихариній В.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Страхова Компанія „Партнер” до ОСОБА_2 про відшкодування майнових збитків в порядку регресу та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,-

                                         В С Т А Н О В И В :

У серпні 2007 року ЗАТ СК „Партнер” звернулося з позовом  до ОСОБА_2 та просило суд стягнути на свою користь в порядку регресу 15 502 грн. 40 коп. страхового відшкодування, 410 грн. 00 коп. вартості послуг спеціаліста-автотоварознавця та 34 грн. 05 коп. витрат за надання довідки щодо обставин ДТП.

У вересні 2008 року третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та просив суд стягнути на свою користь 5 100 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ЗАТ СК „Партнер” – ОСОБА_1 суду пояснила, що 04 грудня 2006 року між ЗАТ СК „Партнер” та ОСОБА_4 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №4838/1-10, відповідно до якого був застрахований автомобіль НОМЕР_1, який належить страхувальнику на праві власності.

Виконуючи умови пунктів 9.1.3., 13.2., 17.5. зазначеного договору у січні 2007 року після настання страхового випадку ЗАТ СК „Партнер” зарахувала в якості страхового платежу 6 468 грн. 00 коп., та виплатила страхувальнику ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 9 034 грн. 40 коп.

Вважала, що страховик має право в порядку регресу вимагати відшкодування збитків з ОСОБА_2 як з особи, винної у ДТП.

            Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позов не визнали. Суду пояснили, що у діях водія ОСОБА_4 також є порушення вимог „Правил дорожнього руху України” та вина у ДТП, тому у задоволенні позовних вимог як ЗАТ СК „Партнер”, так і ОСОБА_4 просили відмовити.

        Третя особа – ОСОБА_5, в судове засідання не прибув з невідомих суду причин, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином.

         Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази, встановив наступне:

 Відповідно до частини 1 статті 1188 Цивільного Кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою...;

 Відповідно до частини 1 статті 993 Цивільного Кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

  Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

              04 грудня 2006 року між ЗАТ СК „Партнер” та ОСОБА_4 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №4838/1-10, відповідно до якого був застрахований автомобіль НОМЕР_1, який належить страхувальнику на праві власності.

    Відповідно до пункту 9.1.3. Договору добровільного страхування наземного транспорту при настанні страхового випадку страховик зобов”язаний здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику при умові отримання страховиком всіх належним чином оформлених документів.

    13 грудня 2006 року в м. Кременчуці, в районі будинку №20 по вул. Першотравневій сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_4, який керував автомобілем НОМЕР_1, та ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_2 на підставі довіреності, виданої ОСОБА_5

    Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 січня 2007 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП; постанова судді набрала законної сили.

    Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

    Згідно висновку спеціаліста–автотоварознавця №03/12-06 від 13 грудня 2006 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_1, складає 15 502 грн. 40 коп.

    ЗАТ СК „Партнер” частину страхового відшкодування в розмірі 6 468 грн. 00 коп. зарахував в якості страхового платежу, що підтверджується додатковою угодою №1 від 12 січня 2007 року до Договору добровільного страхування наземного транспорту; суму страхового відшкодування в розмірі 9 034 грн. 40 коп. виплатив ОСОБА_4, що підтверджується видатковим касовим ордером №144 від 30 січня 2007 року. На підставі рахунку №9 від 10 січня 2007 року позивач оплатив вартість послуг спеціаліста-автотоварознавця у розмірі 410 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №5767 від 16 січня 2007 року, а також вартість довідки про настання ДТП згідно рахунку №15615 від 19 грудня 2006 року в сумі 34,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5376 від 20 грудня 2006 року.

    Відповідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала.

Пошкодження автомобіля стало причиною моральних страждань  позивача ОСОБА_4: він пережив нервовий стрес, втратив душевний спокій через пошкодження належного йому майна, не міг користуватися автомобілем  та вимушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя - витрачав час задля оформлення необхідних документів та ремонту автомобіля.

Належним еквівалентом заподіяної моральної шкоди позивачу ОСОБА_4 суд вважає 2 000 грн.

             На підставі викладеного, відповідно до статтей 993, 1167, 1188 Цивільного Кодексу України, статті 27 ЗУ „Про страхування”,  статтей 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Закритого акціонерного товариства „Страхова Компанія „Партнер”” до ОСОБА_2 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства „Страхова Компанія „Партнер”” 15 946 (п”ятнадцять тисяч дев”ятсот сорок шість) грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ЗАТ СК „Партнер” судові витрати: судовий збір в сумі 159 (сто п”ятдесят дев”ять) грн. 46 коп. та витрати з ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати: судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

В разі неподання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає чинності після закінчення десятиденного терміну з дня проголошення рішення, а в разі неподання апеляційної скарги - після закінчення двадцятиденного терміну.

Суддя

.