Справа №2-485/10

Машівський районний суд Полтавської області

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

     05 жовтня 2010 року.                                                                                        смт. Машівка.

     Машівський районний суд Полтавської області у складі: головуючого-судді Косик С.М., за участю секретаря Ткач Н.М.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

в с т а н о в и в:

     У липні 2010 року позивач звернувся до суду зі вказаним позовом, посилаючись на те, що підприємство «Полтаватеплоенерго» надавало послуги з центрального опалення в квартиру відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1, загальною опалювальною площею 56,1 кв.м. Взаємовідносини між підприємством та відповідачем врегульовані Житловим кодексом України та «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної  та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, згідно якого відповідач зобов’язаний оплачувати за спожиті послуги до 10 числа наступного за розрахунковим місяця. Так як відповідач зобов’язання виконував не належним чином, а тому за період з 01.11.2007 по 01.06.2010 року утворилася заборгованість в сумі 3246,21 грн. У зв’язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 вказаний борг та понесені ним судові витрати.

       У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, просили стягнути заборгованість в сумі 3246,21 грн. з ОСОБА_1, так як саме він до листопада 2009 року був одноособовим власником квартири, а з листопада є власником ? частки квартири і продовжує не сплачувати за послуги теплопостачання.

        Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на попередньому судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що його бувша дружина – ОСОБА_2, також повинна сплатити заборгованість за послуги теплопостачання, так як квартиру вони купляли в шлюбі, вона проживає в квартирі та просив залучити її в якості співвідповідача. У зв’язку з цим на попередньому судовому засіданні ухвалою суду до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2.

        В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заперечення на позов, в судовому засіданні 13.08.2010р. не погоджувалася із заборгованістю, пояснила, що з листопада 2009 року вона є співвласником ? ідеальної частки квартири і сплачує за послуги теплопостачання, до 2009 року вона майже там не проживала, не мала матеріальної можливості але намагалася сплачувати за комунальні послуги, ОСОБА_1 в 2003 році купив квартиру одноособово (а.с.30-39).

     Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.

     Судом встановлено, що ОСОБА_1, відповідач по справі, зареєстрований і з 2004 року проживає по АДРЕСА_1, що стверджується довідкою Машівського ЖКП (а.с.5,27).

       З довідки Машівського ЖКП вбачається, що відповідач ОСОБА_2 разом з дочкою проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 2007 року (а.с. 26).

       Будучи в шлюбі з ОСОБА_2 (а.с.38) ОСОБА_1 29 травня 2003 року придбав квартиру АДРЕСА_2, житлова площа 56,1 кв. м. (а.с. 39).

     Згідно розрахунку, заборгованість за послуги теплопостачання по споживачу ОСОБА_1 за період з 01.11.2007р. по 01.06.2010р. складає 3246,21 грн. (а.с.4).

      Як повідомили в судовому засіданні відповідачі, на даний час кожен з них є власником ? ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 і з листопада 2009 року в них окремі рахунки по теплопостачанню, що підтвердили також представники позивача та вбачається з розрахунку заборгованості.

     Підпунктом 1 пункту 30 “Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 630 від 21.07.2005 року передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

     Відповідно до п. 18 цих Правил - розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

      Згідно статей 156, 162 ЖК України, власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

       У відповідності з положенням ст.ст. 156, 160 ЖК України, враховуючи розрахунок, та те, що з 01.11.2009 року кожен з відповідачів є власниками ? частки квартири і окремі особові рахунки по теплопостачанню, заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.11.2007 р. по 01.11.2009р. підлягає стягненню з відповідачів в рівних долях, з 01.11.2009р. по 01.06.2010р. з відповідача ОСОБА_1 Разом з тим, суд вважає, що з суми, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 потрібно вирахувати оплату нею за послуги теплопостачання в березні, квітні, травні,червні 2008р. в сумі 400 грн. (а.с. 33-36).

       Згідно ст.526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

      З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскільки послуги теплопостачання відповідачам надавалися Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства “Полтаватеплоенерго”, відповідачі використовували їх для задоволення власних потреб, не відмовлялися від них, а тому позов підлягає задоволенню зі стягненням з ОСОБА_1 боргу в розмірі 2298,41 грн., з ОСОБА_2 в сумі 947,79 грн.

      Суд відкидає доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що в 2003 році ОСОБА_1 став одноособовим власником квартири, так як нею надано свідоцтво про шлюб, з якого вбачається, що квартира придбана в шлюбі, а отже до розподілу була спільною власністю.  

      Також суд відкидає доводи ОСОБА_2 про те, що вона не повинна сплачувати заборгованість за теплопостачання в період з 01.11.2007 р. по 01.11.2009р. бо розлучилася з ОСОБА_1 18.05.2006р., а отже не була членом сім’ї відповідача ОСОБА_1, оскільки відповідно до ст.ст. 64, 156, 162  ЖК України вона мала такі самі права і несла обов’язки нарівні з останнім, а отже повинна була сплачувати за комунальні послуги.

      Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 89, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст.526 ЦК України, ст.ст.64, 156,160,162  ЖК України, п.30 “Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 630 від 21.07.2005 року, суд,

в и р і ш и в :

     Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання – задовольнити.

     Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго” заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 2298,41 грн.

     Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго” заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 947,79 грн.

      Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго” судові витрати по справі, які складаються з судового збору та витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 57,35 грн.

     Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго” судові витрати по справі, які складаються з судового збору та витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 23,65 грн.

     Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.  

     Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ( підпис )

Копія вірна:

Суддя Машівського районного суду                                            С.М.Косик