ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" вересня 2006 р. Справа № 9/165
За позовом відкритого акціонерного товариства “Чернівецький домобудівний комбінат”
до Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м. Чернівці
про скасування рішення
Суддя Т.І.Ковальчук
Секретар судового засідання Нікуліца І.С.
Представники:
Від позивача –Кульчицький А.І., заст. голови правління, дов. від 28.07.2005 р.
Від відповідача –Бондар І.П., юрисконсульт, дов. № 527/01 від 01.02.2006 р.
СУТЬ СПОРУ:
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10.08.2005 р. порушено провадження у справі за позовом ВАТ “Чернівецький домобудівний комбінат” до Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м. Чернівці про скасування рішення комісії для розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, від 15.06.2005 р. за № 29.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.08.2004 р. позивачем було видано своєму колишньому працівнику Грабу І.В. довідку за № 46 про роботу останнього на посадах муляра і монтажника залізобетонних і стальних конструкцій для призначення йому пенсії згідно зі ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Однак відповідач призначив гр-ну Грабу І.В. пенсію по ст. 13 вказаного Закону, як вважає позивач у позові, неправомірно, оскільки професія “муляр” постановою Ради Міністрів СРСР № 591 від 09.08.1991 р. введена в Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких давала право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, і згідно з законодавством період роботи до 1992 року за професіями і на посадах, що були передбачені цим Списком, зараховується до пільгового стажу без вимог щодо атестації умов праці, тому при оформленні пенсійного забезпечення гр. Грабу І.В. не потрібно атестації робочого місця, вимоги щодо проведення якої введені постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 р. Ураховуючи, що призначені по ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пільгові пенсії компенсуються роботодавцями, позивач зазначає, що рішення комісії відповідача № 29 від 15.06.2005 р. зачіпає його права та інтереси, у зв’язку з чим з урахуванням доповнень до заяви від 12.09.2005 р. просить скасувати це рішення та зобов’язати відповідача оформити пенсійне забезпечення гр. Грабу І.В. по ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з дня подачі заяви (а.с. 29).
Відповідач надав відзив, у якому позов не визнав, посилаючись на те, що у відповідності до ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 мають особи, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченими раніше діючим законодавством, особам, які мають на день введення цього Закону повний стаж роботи на таких роботах, пенсії за віком призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених діючим законодавством. Посада муляра не була передбачена переліком посад і робіт із шкідливими і важкими умовами праці, робота на яких дає право на пільгову пенсію, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР 22.08.1956 р. № 1173, тому період роботи гр. Граба І.В. на посаді муляра до 01.11.1983 р. не підлягає зарахуванню до пільгового стажу для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Зазначену посаду, вказує відповідач, введено постановою Ради Міністрів СРСР № 591 від 09.08.1991 р. у Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на пільгову пенсію, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. за № 10, якою передбачено, що застосування Списків № 1 та № 2 проводиться з урахуванням атестації робочих місць. З урахуванням поведеної позивачем атестації робочого місця мулярів, які працюють в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках комплексних бригад, кодів професій “муляр” і “монтажник”, визначених Списком № 2, відповідач вважає правомірним рішення про призначення гр-ну Грабу І.В. пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 19.09.2005 р. (суддя Чорногуз М.Г.) провадження у справі було припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України з тих підстав, що оспорюване рішення відповідача зачіпає та безпосередньо впливає на права та обов’язки громадянина України Граба Івана Васильовича, якого неможливо в процесуальному порядку залучити до участі в справі, крім того, вказане рішення не породжує прав та обов’язків позивача і не прийняте в межах здійснення владних повноважень, тому спір не підлягає розгляду господарським судом.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 р. частково задоволено апеляційну скаргу ВАТ “Чернівецький домобудівний комбінат”, ухвалу господарського суду Чернівецької області від 19.09.2005 р. скасовано з тих підстав, що відповідно до ст.ст. 3, 17 пп. 6.7 Розділу VІІ КАС України дана справа є справою адміністративної юрисдикції і з 01.09.2005 р. підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає підстав та можливості припинення провадження у справі, підстави для закриття провадження у справі відсутні, оспорюване рішення відповідача безпосередньо зачіпає права та інтереси позивача, інтереси ж громадянина Граба І.В. спором в даній справі не порушуються, відтак справу у відповідності до ст. 199 КАС України направлено на новий розгляд до місцевого суду.
Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області Желіка Б.Є. від 06.07.2006 р. справу до розгляду передано судді Ковальчук Т.І.
Під час нового розгляду справи представник позивача в судовому засіданні уточнені 12.09.2005 р. позовні вимоги підтримав, пояснив, що професія “муляр” включена до Списку № 2 з 01.01.1992 р., атестація умов праці за цією посадою проведена позивачем у 1994 р., на підставі виданої позивачем гр-ну Грабу І.В. довідки № 46 від 19.08.2004 р. відповідач повинен був призначити останньому пенсію по ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, однак призначив указану пенсію по ст. 13 Закону, чим порушив чинне законодавство та права позивача, змушуючи його компенсовувати виплачувану гр-ну Грабу І.В. пільгову пенсію.
Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що на час набрання чинності Законом України “Про пенсійне забезпечення” професія “муляр” не була включена до Списку № 2 від 1956 р., тому після проведення атестації умов роботи за цією професією та з урахуванням Списку № 2 від 1994 р. пенсію гр-ну Грабу І.В. належало призначити по ст. 13 указаного Закону.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, суд встановив наступне.
19.08.2004 р. позивачем було видано громадянину Грабу Івану Васильовичу для пред’явлення в Управління Пенсійного фонду України Першотравневого району м. Чернівці довідку за № 46 про те, що він працював муляром в комплексній бригаді мулярів в БУ “Житлобуд” № 2 з 01.07.1971 р. по 01.11.1983 р. і монтажником на Домобудівному комбінаті з 1.11.1983 р. по 31.03.1986 р., по вказаних професіях працював муляром у комплексній бригаді мулярів та монтажником стальних і залізобетонних конструкцій, виконував роботи по будівництву житлових будинків і соцкультпобуту і був занятий роботою повний робочий день (а.с. 19).
18.07.1994 р. позивачем було проведено атестацію робочих місць, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку № 2, про що видано наказ за № 268 “Про завершення атестації робочих місць”, згідно з яким до переліку робочих місць, професій і посад з правом на пільгове пенсійне забезпечення працівників домобудівного комбінату згідно Списку № 2, зокрема, включено під кодом 2290000а-12680 мулярів, які постійно працюють в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад, та під кодом 2290000а-14612 монтажників по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій та підтверджено атестацію цих робочих місць у наступні періоди (а.с. 20-23).
15.06.2005 р. комісія відповідача для розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, на підставі довідки позивача від 19.08.2004 р. № 46 та документів з атестації робочих місць позивача, що дають право на пільгову пенсію, прийняла рішення за № 29, яким призначила гр-ну Грабу І.В. пенсію за віком по Списку № 2 відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (а.с. 9-10).
Указане рішення комісії обґрунтоване тим, що посада муляра, на якій працював гр-н Граб І.В. з 01.07.1971 р. по 01.11.1983 р., не була передбачена переліком посад і робіт із шкідливими і важкими умовами праці, робота на яких дає право на пільгову пенсію, затвердженим Радою Міністрів СРСР 22.08.1956 р. за № 1173, тому період роботи гр-на Граба І.В. на цій роботі не підлягає зарахуванню до пільгового стажу для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Зазначену посаду муляра введено постановою Ради Міністрів СРСР № 591 від 09.08.1991 р. у Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР 26.01.1991 р. за № 10, якою передбачено, що відповідно до ст. 14 Закону СРСР “Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР” застосування Списків № 1 і № 2 проводиться з врахуванням атестації робочих місць. З урахуванням атестації робочого місця муляра у 1994 році на ВАТ “Чернівецький домобудівний комбінат” та роботи гр-на Граба І.В. на посаді монтажника стальних і залізобетонних конструкції з 02.11.1983 р. по 31.03.1986 р., робота на якій підлягає зарахуванню до пільгового стажу як така, що передбачена Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР 22.08.1956 р. № 1173, комісія відповідача прийняла рішення про призначення гр-ну Грабу І.В. пенсії за віком по списку № 2 відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Згідно з пунктом другим Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список N 1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список N 2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (далі –Закон № 1788, набрав чинності з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій).
Право на пенсію за віком на пільгових умовах і порядок їх призначення визначаються відповідно до підпунктів “а”, “б” статті 13 та статті 100 Закону № 1788.
Відповідно до пунктів “а” і “б” ст. 13 Закону № 1788 пенсії на пільгових умовах призначаються:
а) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
б) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
У відповідності до ст. 100 Закону № 1788 особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Отже, з набранням чинності Законом № 1788 пільгові пенсії по ст. 13 вказаного Закону призначаються особам, що працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, включеними до Списку N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць, а особам, які мали на день введення в дію цього Закону повний стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пільгові пенсії призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством, без вимоги щодо проведення атестації відповідних робочих місць.
До 1990 року пенсії громадянам призначалися згідно з Законом СРСР від 1956 р. “О государственных пенсиях”. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 “Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых даёт право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах” і “Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых даёт право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах”.
В період роботи гр-на Граба І.В. на посаді муляра БУ “Житлобуд” № 2 з 01.07.1971 р. по 01.11.1983 р. зазначена професія не була включена до вказаних Списків № 1 та № 2 від 1956 р. і не давала права на призначення пільгової пенсії за віком згідно з чинним на той час законодавством, а відтак –і на призначення пільгової пенсії по п. “а” ст. 100 Закону № 1788.
Трудового стажу гр-на Граба І.В. на посаді монтажника стальних і залізобетонних виробів, яка була включена до Списку № 2 від 1956 р., також не було достатньо для призначення пільгової пенсії по ст. 100 Закону № 1788, оскільки згідно з п. “б” цієї статті особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону. Тобто мінімальний стаж роботи із шкідливими та важкими умовами роботи праці, який дає право на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до ст. 100 Закону № 1788 повинен становити не менше 6 років і 3 місяців, гр-н же Граб І.В. працював на посаді монтажника 2 роки і 5 місяців.
Відтак, права на призначення пільгової пенсії за віком по ст. 100 Закону № 1788 гр-н Граб І.В. не набув, тому відповідні підстави, з яких позивач просить скасувати рішення відповідача про призначення гр-ну Грабу І.В. пільгової пенсії по ст. 13 Закону № 1788 і зобов’язати останнього призначити таку пенсію Грабу І.В. по ст. 100 цього Закону є необґрунтованими.
26.01.1991 р. Кабінетом Міністрів СРСР була прийнята постанова за № 10 “Об утверждений списков производств, цехов, профессий, должностей и показателей, дающих право на льготное пенсионное обеспечение”, яким затверджено нові Списки № 1 та № 2 і визначено, що у відповідності до Закону СРСР “О пенсионном обеспечении граждан в СССР” застосування цих Списків здійснюється з урахуванням атестації робочих місць.
Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 09.08.1991 р. № 591 до вказаних Списків були внесені доповнення і зміни, зокрема до Списку № 2 до розділу ХХVІІ “Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація будинків, споруд та інших об’єктів” включено під кодом 229000а-12680 мулярів, які постійно працюють у бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад.
Таким чином, на день набрання чинності Законом № 1788 професія муляра була включена до Списку № 2 і давала право на отримання пільгової пенсії з урахуванням атестації відповідного робочого місця.
Вперше така атестація у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 “Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” була проведена позивачем і оформлена наказом № 268 від 18.07.1994 р., чергові атестації проведено в 2000 та 2004 роках, згідно з висновком Державної експертизи умов праці від 04.03.2005 р. № 2/05-76 визнано підтвердженим до 03.09.2009 р. право на пільгове пенсійне забезпечення працівників позивача по вказаних професіях і роботах за Списком № 2 (а.с.20-23).
Судовим розглядом справи встановлено і не заперечується позивачем, що гр-н Граб І.В. був переведений в 1983 році з будівельного управління “Житлобуд” № 2 тресту “Чернівецьбуд” до Домобудівного комбінату тресту “Чернівецьбуд”, правонаступником якого є позивач (а.с.90-95). Відтак, позивач є роботодавцем гр-на Граба І.В. і правомірно видав йому довідку № 46 від 19.08.1994 р. про стаж роботи останнього за професіями, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відомості, зазначені в цій довідці, відповідають установленим судом фактичним обставинам справи щодо професій і стажу роботи гр-на Граба І.В., які дають право на пільгове пенсійне забезпечення по ст. 13 Закону № 1788, послідуючої атестації професії муляра, відтак суд не вбачає підстав для скасування оспорюваного рішення відповідача і зобов’язання його прийняти рішення про призначення пільгової пенсії гр-ну Грабу І.В. по ст. 100 Закону № 1788.
Наказом Мінпраці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р. затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, де в п. 6 роз’яснено, що у разі підтвердження права на пільгову пенсію за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Цим же Порядком у вигляді прикладу роз’яснено, що у разі, якщо громадянин працював муляром у бригаді мулярів у період до 30.11.91 р., коли застосовувався “Список N 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах”, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173, яким зазначена професія не була передбачена, то цей період роботи до пільгового стажу не зараховується, відповідно права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно із статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” такий громадянин не має. Однак цим Порядком не визначається, що такий громадянин не має права на пільгову пенсію згідно зі ст. 13 Закону № 1788 за умовами атестації робочого місця, та таких підстав позову позивач і не заявляв.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у позові належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 17, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративого судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі і підписана 06 вересня 2006 року.
Суддя | Т.І.Ковальчук |