У Х В А Л А № 4с-2/НОМЕР_1
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2010 року Чемеровецький районний суд
Хмельницької області
в складі :
головуючого судді Кобріна І.Г.
при секретарі Мельник Т.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Чемерівці Хмельницької області справу за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника відділу державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, звернувшись до суду з вказаною скаргою посилається на те, що начальник відділу ДВС Колодій С.В. при примусовому виконанні виконавчих листів про стягнення з нього заборгованості на користь ОСОБА_3 в сумі 253015 грн. передав на реалізацію з прилюдних торгів ТОВ «Юнор» належну йому квартиру № НОМЕР_1 переобладнану під магазин, що розташована в буд. АДРЕСА_1.
Після того, як торги не відбулись начальник ДВС постановою від 21 квітня 2010 року передав в рахунок погашення боргу вказану квартиру стягувачу ОСОБА_3 і постановою від 28 квітня 2010 року закінчив виконавче провадження про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 боргу.
Вважає вказані дії начальника ДВС неправомірними, оскільки ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10 липня 2009 року накладено арешт на вказану квартиру і заборонено ТОВ «Юнор» вчиняти дії щодо реалізації квартири.
Просить суд ухвалити рішення яким визнати неправомірними дії начальника відділу ДВС Чемеровецького РУЮ щодо передачі квартири на реалізацію, передачі квартири стягувачу ОСОБА_3 та закінченні виконавчого провадження.
Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення. Викладені скаржником у своїй заяві обставини неявки в судове засідання суд визнає неповажними.
Начальник відділу ДВС Чемеровецького РУЮ скаргу не визнав та пояснив, що 30 квітня 2009 року відповідно до договору № 239042 ним передано ТОВ «Юнор» на реалізацію квартиру № НОМЕР_1 переобладнану під магазин, що розташована в буд. АДРЕСА_1.
13 липня 2009 року на виконання ухвали господарського суду Хмельницької області від 10 липня 2009 року про накладення арешту на вказану квартиру і заборону ТОВ «Юнор» вчиняти дії щодо її реалізації ним винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено її копію сторонам.
08 травня 2009 року ним винесено постанову про зупинення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу, оскільки Городоцьким відділом ДВС на виконання ухвали Городоцького районного суду накладено арешт на квартиру № НОМЕР_1 переобладнану під магазин, що розташована в буд. АДРЕСА_1, що унеможливлювало проведення її реалізації.
Враховуючи, що ухвалою від 28 травня 2009 року Городоцький районний суд скасував заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на вказану квартиру він постановою від 27 лютого 2010 року поновив виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу.
ТОВ «Юнор» двічі оголошувало торги, однак вони не відбулись у зв»язку з відсутністю покупців, відповідно до вимог ст.. 61 Закону України «Про виконавче провадження» постановою від 21 квітня 2010 року квартира була передана стягувачу ОСОБА_3 в рахунок часткового погашення боргу в сумі 259185 грн. і постановою від 28 квітня 2010 року виконавче провадження закінчено.
Вважає, що посилання скаржника ОСОБА_1 на те, що він не мав права під час дії заборони господарського суду Хмельницької області передавати квартиру на реалізацію, передавати стягувачу ОСОБА_3 та закінчувати у зв»язку з цим виконавче провадження є необґрунтованими, оскільки господарський суд своєю ухвалою від 10 липня 2009 року не зупиняв виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, сторонами справи в господарському суді був приватний підприємець ОСОБА_1 та ТОВ «Юнор», які не мають відношення до стягнення на користь ОСОБА_3 і поновлено ним виконавче провадження 27 лютого 2010 року так, як зникли підстави для його зупинення – Городоцький райсуд своєю ухвалою зняв арешт.
Вислухавши пояснення начальника ДВС, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. Державний виконавець переоцінює майно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі коли в місячний строк після переоцінки майно не буде продано, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна.
Якщо стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно, то він зобов'язаний у 15-денний строк з дня повідомлення державного виконавця про виявлення бажання залишити за собою непродане майно, внести на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь, якщо вартість непроданого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.
Майно передається стягувачу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державним виконавцем складається акт. Постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.
В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Чемеровецького РУЮ знаходились виконавчі листи Чемеровецького та Городоцького районних судів про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості на загальну суму 357143 грн.. При проведенні виконавчих дій було виявлено у ОСОБА_1 належну йому квартиру, що переобладнана під магазин і яка розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 47,3 кв.м.. На вказану квартиру накладено арешт і проведено її оцінку. Відповідно до висновку експерта її вартість становить 259185 грн.
В подальшому вказана квартира була передана для реалізації торговельній організації - ТОВ «Юнор». ТОВ «Юнор» двічі оголошувало торги, однак вони не відбулись у зв»язку з відсутністю покупців. Після перших торгів квартиру уцінили до суми 207348 грн..
19 квітня 2010 року торговельна організація – ТОВ «Юнор» повідомила відділ ДВС про не проведення реалізації квартири у зв»язку з відсутністю покупців.
21 квітня 2010 року стягувачем подано заяву про залишення за собою непроданого майна.
Того ж дня начальник відділу ДВС Чемеровецького РУЮ своєю постановою та актом про передачу нереалізованого майна передав квартиру боржника ОСОБА_1 стягувачу ОСОБА_3 в рахунок часткового погашення боргу в сумі 259185 грн. ( за оцінкою, за якою вона була передана на реалізацію, а не за уціненою вартістю в сумі 207348 грн. ) для подальшого оформлення права власності. Залишок боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 складає 97958 грн..
Постановою від 28 квітня 2010 року виконавче провадження закінчено.
Посилання скаржника на те, начальник ДВС не мав права вчиняти дії щодо реалізації квартири, її передачі стягувачу ОСОБА_3, закінчувати у зв»язку з цим виконавче провадження, враховуючи наявність ухвали господарського суду Хмельницької області від 10 липня 2010 року, є необґрунтованими, оскільки начальник ДВС виконав вимоги вказаної ухвали і 13 липня 2009 року відкрив виконавче провадження за даною ухвалою. Однак, вказана ухвала не зобов»язувала відділ ДВС зупиняти виконавче провадження, а тому начальник ДВС продовжував виконувати рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу. Також, начальник ДВС виносячи 27 лютого 2010 року постанову про поновлення виконавчого провадження лише поновлював зупинене провадження на підставі заборони Городоцького райсуду, яка в подальшому ухвалою від 28 травня 2009 року скасована.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ухвали господарського суду Хмельницької області від 19 серпня 2010 року позов приватного підприємця ОСОБА_1 до ТОВ «Юнор» залишено без розгляду та скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою від 10 липня 2009 року.
Керуючись ст.ст. 386, 387 ЦПК України, суд –
У Х В А Л И В :
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги про визнання неправомірними дій начальника відділу ДВС Чемеровецького РУЮ щодо передачі на реалізацію квартири № НОМЕР_1, що розташована в буд. АДРЕСА_1, передачі вказаної квартири стягувачу ОСОБА_3 та закінчення виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області через Чемеровецький районний суд на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Суддя І.Г. Кобрін