Категорія: Спори фізичних осіб із суб’єктами владних         Справа № 2-а-74/10                  

повноважень, в тому числі їх органів на місцях, щодо

оскарження його правових актів індивідуальної дії, дій

або бездіяльності: Міністерства внутрішніх справ України – 2.8          

      Шацький районний суд Волинської області

     ПОСТАНОВА                                                          іменем     України  

19 жовтня 2010 року                                                                                                       смт. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі
головуючого -     судді Матвійчука С.П.,

при секретарі -     Копитко І.О.,

за участю позивача -     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Шацьк справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 5 УДАІ УМВС України у Волинській області сержанта міліції Папежука Олександра Степановича, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління ДАІ УМВС України у Волинській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

16 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 20 вересня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк п’ять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків. 22 вересня 2010 року позивачем усунуто недоліки. Позов обгрунтовано тим, що постановою інспектора ДПС взводу            № 5 УДАІ УМВС України у Волинській області сержанта міліції Папежука О.С. серії АС                       № 132411 від 06 вересня 2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за   ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн. У постанові зазначено, що 06.09.2010 року о 09 го. 32 хв. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в АДРЕСА_1 керуючи автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1, в с. Дерно Ківерцівського району Волинської області, в зоні дії дорожнього знака 5.45, рухався зі швидкістю 90 км/год., чим перевищив дозволену швидкість руху більш як на 20 км/год., допустив порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З викладеними у постанові обставинами позивач не погоджується і в позові зазначає, що             06 вересня 2010 року він рухався автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 по дорозі Луцьк – Рівне у транспортному потоці зі швидкістю 90 км/год. При під’їзді до населеного пункту c. Дерно почав зменшувати швидкість, а перетнувши зону дії знаку 5.45 «Початок населеного пункту» швидкість становила 70 км/год. Зазначає, що незгідний з показання приладу «Беркут», оскільки покази вимірювального приладу могли стосуватись автомобіля, який рухався попереду або швидкість могла бути замірена до початку населеного пункту.

Тому позивач вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про причину неприбуття суд не повідомив.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надав суду письмове заперечення на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити, у зв’язку з тим, що позивач неодноразово порушував Правила дорожнього руху України, на підтвердження чого надав копію роздруківки даних АППС «АРМОР-область» про допущені позивачем на території Волинської області порушення Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.

Ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів не більше як на двадцять кілометрів на годину.

В судовому засіданні встановлено, що інспектор ДПС взводу №5 УДАІ УМВС України у Волинській області сержантом міліції Папежук О.С., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, виніс постанову серії АС № 132411, в якій зазначено, що 06.09.2010 року о 09 год. 32 хв.  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в АДРЕСА_1 керуючи автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1, в с.Дерно Ківерцівського району Волинської області, в зоні дії дорожнього знака 5.45, рухався зі швидкістю 90 км/год., чим перевищив дозволену швидкість руху більш як на                20 км/год., допустив порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут» № 0801135. Згідно з даною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн. (а.с. 5).

 Аналогічні фактичні обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АС1 № 047531 від 06 вересня 2010 року (а.с. 3).

Позивач у своїй позовній заяві факт перевищення швидкості за вказаних у постанові обставин заперечив. Аналогічні пояснення він дав в судовому засіданні, пояснивши, що рухався в населеному пункті з допустимою швидкістю.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з постанови, фіксація швидкості проводилась засобом вимірювальної техніки «Беркут» № 0801135.

Відповідно до ч. 1 ст.14-1 КУпАП власники транспортних засобів притягаються до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

Однак документів на підтвердження повірки та державної метрологічної атестації даного приладу, що передбачено Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» суду не надано.

Крім того, у матеріалах справи немає жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що автомобіль позивача було зупинено на ділянці автодороги, на яку поширюється зона дії дорожнього знака 5.45 «Початок населеного пункту», а також, що зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення показник швидкості руху стосується саме автомобіля позивача.

Докази на підтвердження вказаних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не надано і під час розгляду справи судом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Жодних доказів винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, окрім відображених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про адміністративне правопорушення фактичних даних відповідачем суду не надано.

Тому на підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, і постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності слід скасувати, а провадження у справі закрити.

На підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП, керуючись статтями 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП,  суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Постанову інспектора ДПС взводу №5 УДАІ УМВС України у Волинській області сержанта міліції Папежука Олександра Степановича серії АС № 132411 від 06 вересня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 122 КУпАП, скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                 /підпис/                                         С.П. Матвійчук

Згідно з оригіналом

Суддя Шацького районного суду Волинської області                                                    С.П. Матвійчук