РІШЕННЯ

                                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      

          Справа № 2- 1279/2010 р.

  18 жовтня 2010 року                                                     Надвірнянський районний суд

                                                                                             Івано-Франківської області

в складі головуючої  -  судді:   Безбородько В.А.

секретаря:                                   Дмитрук С.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

                                                               ВСТАНОВИВ:

     ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

     Позовні вимоги мотивує тим, що 17.02.2006 року  зареєстрував шлюб з відповідачкою у відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Назавизівської сільської ради, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, актовий запис № 2.

     У шлюбі народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

     Причиною звернення до суду послужило те, що сімейне життя у них не склалося, в них різні погляди на життя, вони різні за характером.

     Сторони спільно не проживають.

     Вважає, що сімейні відносини остаточно розірвані і відновлені бути не можуть.                                                                                                                                      

     Примирення між ними неможливе, шлюб носить формальний характер.

     Просить постановити рішення, яким розірвати шлюб між ним та відповідачкою, неповнолітнього сина залишити проживати з відповідачкою.

      Відповідач  в судове засідання не з'явилася, про час і місце слухання справи повідомлена вчасно, про що свідчать поштові розписки.  

     Враховуючи вищенаведене,  суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.  

    Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

     Подружжя проживає окремо, сімейних відносин не підтримують.

     Таким чином, суд встановив, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя.

     Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з матір»ю.

     Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з’явилася, прізвище ОСОБА_2 слід залишити без змін.

     На підставі ст.ст.105 ч.3, п.2 ст.104, п.1 ст.110, п.2 ст.112 СК України та керуючись ст.ст.209, 213, 214, 215, 225, 226 ЦПК України, суд, -

                                                          ВИРІШИВ:

     Позов задоволити.

     Шлюб, зареєстрований  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 17 лютого 2006 року у відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Назавизівської сільської ради, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, актовий запис № 2,  розірвати.

     Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід залишити проживати з матір’ю.

     Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 залишити без змін.

     Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

     У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.  У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

     Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

      .

                                    Суддя                  підпис                                       Безбородько В.А.

     З оригіналом вірно

                                      Суддя                                                               Безбородько В.А.

     Рішення не вступило в законну силу.

     Голова Надвірнянського районного суду                                        Гураш М.В.