Справа №22-ц-414 2007 р.                                     Головуючий у 1 інстанції - Бакланов Р.В.

Категорія 15                                                              Суддя-доповідач - Шевченко В.А.

РІШЕННЯ

іменем    України

04 квітня 2007 року                                                                                      м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого -   Шевченка В.А.,

суддів              - Батюка А.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою малого приватного підприємтсва «Альфа»

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 01 лютого 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1до малого приватного підприємства "Альфа" про розірвання договору оренди,

встановила:

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до МПП "Альфа" з позовом, який у подальшому змінив, вказуючи на те, що 21 червня 2001 року між МПП "Альфа" і ТОВ "Пролісок" був укладений договір оренди 8 м2 торгівельної площі у приміщенні магазину, розташованого за адресою: м. Лебедин, пл. Інтернаціональна, 37 для розміщення аптечного кіоску. 31 березня 2005 року ТОВ "Пролісок" продало йому вказане приміщення.

Посилаючись на те, що цей договір укладено з грубим порушенням діючого законодавства та без узгодження сторонами всіх істотних його умов, а також на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, позивач просив дану угоду розірвати.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 01 лютого 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановлено розірвати договір оренди, укладений між ТОВ "Пролісок" і МПП "Альфа" 21 червня 2001 року.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі МПП "Альфа", посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія судців вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Розриваючи договір оренди, суд виходив з істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору і того, що при його укладенні між ними не було досягнуто згоди з приводу істотних його умов.

2

Втім з таким рішенням погодитися неможливо.

Встановлено, що 21 червня 2001 року між ТОВ "Пролісок" і МПП "Альфа" було укладено договір оренди 8 м2 торгівельної площі в магазині за адресою: м. Лебедин, пл. Інтернаціональна, 37, для розміщення аптечного кіоску (а. с. 4), а 31 березня 2005 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Пролісок" було укладено договір купівлі-продажу приміщення вказаного магазину (а. с. 5).

Відповідно до п.п. 6.1 вказаного вище договору строк його дії встановлено з 20 червня 2001 року по 20 червня 2004 року. У разі відсутності взаємних претензій договір продовжується на наступний термін.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 22 грудня 2005 року встановлено, що строк дії договору був продовжений на три роки. Тобто його дія закінчується 20 червня 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК УРСР, який діяв на момент укладення договору, за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.

Зі змісту договору, про який іде мова, вбачається, що при його укладенні сторонами була досягнута згода з приводу всіх істотних його умов: предмета, строку, орендної плати, відповідальності тощо (а. с. 4).

Згідно з п. 9 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначення речі; наймач без дозволу наймодавня передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Згідно з ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження наявності перелічених вище обставин і того, що МПП "Альфа" були вчинені дії, які б могли бути підставою для розірвання договору.

Посилання позивача, яке покладене судом в основу рішення, щодо істотної зміни обставин, підтверджених висновком пожежно-технічної експертизи відносно необхідності узгодження розташування кіоска з органами пожежного нагляду та дотримання відповідних протипожежних норм не може бути підставою для задоволення позову, оскільки за вказаним вище рішенням апеляційного суду і роз'ясненням цього ж суду від 2 березня 2006 року обов'язок по монтажу кіоску відповідача покладено саме на позивача, який і повинен в силу цього узгодити зазначені питання з органами пожежного нагляду.

Таким чином, у зв'язку із неправильним застосуванням судом норм матеріального права рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

з

Виходячи з викладеного вище та керуючись ст. 303, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія,

вирішила :

Апеляційну скаргу малого приватного підприємтсва «Альфа» задовольнити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 01 лютого 2007 року скасувати.

В позові ОСОБА_1до малого приватного підприємства "Альфа" про розірвання договору оренди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО