№2a-236/07 Категорія 21

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

6 квітня   2007 року Ленінський районний суд м. Севастополя у складі: головуючого судді - Дудкіної Т.М., при секретарі - Лісковець О.М., Дусь Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя   про визнання бездіяльності   неправомірною, спонукання до перерахунку пенсії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язати його здійснити перерахунок пенсії та стягнути на його користь відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн., мотивуючи вимоги тим, що відповідач, у порушення ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не розглянув у 10-денний термін його заяву щодо призначення пенсії за віком, не постановив рішення та у порушення ЗУ „Про звернення громадян" не надав відповіді на його заяву стосовно нарахування пенсії.

Вважає, що в зв'язку з бездіяльністю відповідача, йому своєчасно не нарахована пенсія з урахуванням його роботи на Омському електромеханічному заводі, що призвело до недоотримання коштів за період з 11 червня 2006 по жовтень 2006 року. Зазначає, що бездіяльністю відповідача йому заподіяна моральна шкода, так як весь час з червня по листопад 2006 р. він перебував у стресовому стані, який руйнував його здоров'я. Відшкодування моральної шкоди оцінює у 5000 грн.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, наполягав на задоволенні.

Представники відповідача позов не визнали, пояснювали, що діяли у відповідності з пенсійним законодавством, зазначали, що позивач на час звернення за оформленням пенсії працював, а тому посадова особа підприємства, в якому працював позивач, повинна була займатися оформленням його пенсії, пояснювали, що спеціаліст, яка оформляла справу позивача, перебувала на лікуванні, а тому з цієї причини та великої кількості звернень громадян, пенсія, з урахуванням роботи позивача на Омському електромеханічному заводі, не була своєчасно нарахована.

Вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст. 45 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Відповідно до п.5 цієї ж статті, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно п.5 „Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій

відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого

Постановою              правління                     Пенсійного                    фонду                      України

від 25 листопада 2005 року N 22-1 ( далі Порядок), днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії. У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Відповідно до п.43 Порядку орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Судом установлено, що у позивача 12 червня 2006 р. виникло право на отримання пенсії за віком. Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, позивач 21 червня 2006 р. звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії. Цією ж датою спрямоване подання ЗАТ „Магазин 302" про призначення позивачеві пенсії за віком. Заява позивача прийнята відповідачем 21.06.2006 р. та зареєстрована під №9/321.

Установлено, що розпорядженням відповідача від 20.09.2006 р. позивачу призначена пенсія з 12.06.2006р. без урахування його роботи на Омському електромеханічному заводі.

15.08.2006 р. та 14.09.2006 р. відповідачем були направлені запити до управління Пенсійного фонду РФ м. Омська стосовно підтвердження стажу роботи позивача на Омському електромеханічному заводі в період з 17.09.1962 р. по 01.08.1966 р.

За заявою позивача, в зв'язку з закінченням трьохмісячноґо терміну, передбаченого п.5 Порядку, позивачеві призначена пенсія відповідно до наявних документів.

25 жовтня 2006 р. відповідачем отримана довідка щодо підтвердження стажу роботи позивача на Омському електромеханічному заводі та розпорядженням відповідача від 15.11.2006 р. позивачеві з 1 листопада 2006р. перерахована пенсія з урахуванням цього стажу роботи.

Виходячи з викладеного, слід визнати, що відповідач, у порушення до п.5 ст. 45 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не прийняв у 10-денний строк рішення щодо призначення або відмови у призначенні пенсії позивачу та письмово не повідомив заявника про те, які документи необхідно подати додатково. Доказів, які б свідчили про інше суду не надано. Запити до управління Пенсійного фонду РФ м. Омська стосовно підтвердження стажу роботи позивача на Омському електромеханічному заводі в період з 17.09.1962 р. по 01.08.1966 р. були направлені відповідачем лише через 45 днів після того, як мало бути прийняте рішення щодо призначення пенсії.

Доводи представників відповідача стосовно того, що оформленням документів для призначення пенсії позивачу повинно було займатися підприємство, в якому позивач працював, суд не може прийняти до уваги, так як ці доводи спростовуються матеріалами пенсійної справи, в якій є подання від ЗАТ „Магазин 302" щодо призначення позивачеві пенсії за віком.

Таким чином, суд приходить до висновку, що бездіяльністю відповідача порушено право позивача на своєчасне нарахування та отримання пенсії за віком відповідно до загального трудового стажу, що привело до втрати позивачем частини коштів, які б він міг отримати з вини відповідача. А тому суд вважає можливим зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві різницю між пенсією нарахованою розпорядженням від 20.09.2006 р. та перерахованою пенсією.

Разом з тим не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди, оскільки доказів, які б свідчили про її заподіяння позивач суду не надав. Крім того, позивач не був позбавлений можливості самостійно надати відповідачеві довідку щодо його роботи на Омському електромеханічному заводі в період з 17.09.1962 р. по 01.08.1966 р.

На підставі ст.45 ЗУ „„Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. З, 17,158,163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя неправомірною

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя перерахувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням стажу роботи на Омському електромеханічному заводі починаючи з 12 червня 2006 року по жовтень 2006 року включно, виплативши на користь ОСОБА_1 різницю в пенсії за цей період.

В задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Севастополя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.