справа № 2-1058/10      

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

28 вересня 2010 року                     Залізничний районний суд міста Львова

в  складі :

головуючого судді         Ліуша А.І.

при секретарі             Рущак Т.О.

з участю адвоката         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, з участю третіх осіб Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Нове» про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

позивачі звернулись до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням у АДРЕСА_1, покликаючись на те, що квартира належить місцевим радам і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається із двох жилих кімнат площею 28.7 кв.м., кухні 5.8 кв.м., з усіма комунальними вигодами. У квартирі прописаний відповідач ОСОБА_2 Згідно акту ЛКП «Нове» від 8 грудня 2009 року та зі слів сусідів відповідач не проживає у АДРЕСА_1 з 2005 року. Внаслідок порушення відповідачем строків встановлених ст. 71 ЖК України, просять позов задоволити та визнати відповідача таким, що втратив право на користування спірним житлом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, давши аналогічні пояснення.

Відповідач та його представник, в судовому засіданні проти позову заперечили та пояснили, що відповідач залишав квартиру лише на короткі терміни у зв’язку із важким матеріальним становищем та відсутністю постійного місця праці. Він їздив на заробітки, однак постійно повертався та допомагав матері. Також у нього виникали постійні конфлікти із рідним братом ОСОБА_3, який зловживав алкогольними напоями. На даний час відповідач постійно проживає у спірній квартирі, працює та отримує стабільний дохід. Заборгованості із оплати комунальних послуг у нього немає. Просять у задоволенні позову відмовити.  

Представник третьої особи Львівської міської ради, в ході розгляду справи, позов підтримала та пояснила, що актом ЛКП «Нове» від 8 грудня 2009 року ствержуєть вітсутність відповідача у АДРЕСА_1 понад шість місяців. Просить позов задоволити.

Представник третьої особи Львівського комунального підприємства «Нове», в ході розгляду справи, позов підтримала та пояснила, що відповідач не проживав у спірному жилому приміщенні, однак на момент останньої перевірки встановлено, що відповідач проживає у АДРЕСА_1. Жодних скарг від мешканців будинку, щодо відповідача, не надходило.

Представники третіх осіб Львівської міської ради та Львівського комунального підприємства «Нове» в останнє судове засідання не з’явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов’язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення сторін, промову адвоката, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що спірна квартира належить місцевим радам і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається із двох жилих кімнат площею 28.7 кв.м., кухні 5.8 кв.м., з усіма комунальними вигодами. У квартирі прописаний відповідач ОСОБА_2  ОСОБА_7, яка була основним квартиронаймачем, із спірної квартири виписана у зв’язку зі смертю 23 лютого 2009 року.

      Згідно ст. 71 ЖК України житлове приміщення за тимчасово відсутнім громадянином зберігається понад шість місяців у разі його відсутності з поважних причин.

Відповідно до п. 10 Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім’ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Коли в жилому приміщенні не залишалися члени сім’ї особи, яка була відсутня, його повернення в це приміщення до часу розгляду справи в суді є істотною обставиною, але вона не може бути безспірною підставою для відмови в позові, а повинна оцінюватись у сукупності з іншими обставинами.  

Як безспірно встановлено в судовому засіданні, відповідач не користувався спірним жилим приміщенням тимчасово та вимушено, його відсутність носила періодичний та не тривалий характер, була зумовлена важким матеріальним становищем, внаслідок чого відповідач періодично виїзджав на заробітки в межах України, та конфліктом з рідним братом ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1.  

              Дані обставини справи стверджуються поясненнями свідка ОСОБА_4, який, в судому засіданні пояснив, що відповідач постійно проживав у спірній квартирі з 2000 року, однак, внаслідок тривалого конфлікту з рідним братом ОСОБА_3, який зловживав алкогольними напоями, спільне проживання у квартирі було не можливим.

    Свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні, пояснив, що з відповідачем знайомий з 2001 року, оскільки вони разом працювали. Він часто заходив у гості до відповідача за адресою АДРЕСА_1 та був знайомим з матір’ю відповідача та його братом. Дійсно у зв’язку з важким матеріальним становищем відповідач їздив на роботу у інші області України, однак постійно повертався та допомагав матері. Приблизно з 2005 року він часто бачив відповідача та знав, що той проживає у спірній квартирі.

    Свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні, пояснила, що відповідач є її племінником. Їй відомо, що він неодноразовом їздив на заробітки до родичів у Чернівецьку область, однак постійно приїзжджав та допомагав матері матеріально.

Оцінюючи покази даних свідків, суд надає їм віри оскільки вони знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

    Також судом встановлено, що на даний час відповідач постійно проживає у спірній квартирі, доглядає її, сплачує усі належні платежі та має постійне місце роботи, що стверджується довідкою ОСББ «Садиба 2008» від 16 квітня 2010 року, згідно якої ОСОБА_2 виконує обов’язки завгоспа з оплатою праці згідно штатного розпису, та довідкою ЛКП «Нове» від 29 вересня 2010 року, згідно якої ОСОБА_2, що проживає за адресою АДРЕСА_1 немає заборгованості за комунальні послуги.  

              Таким чином суд вважає, що відповідач не втратив зв’язок із спірним жилим приміщенням, зберігає право на його користування, його тимчасова відсутність мала місце з поважних причин, іншого постійного місця проживання відповідач не має.

З огляду не викладене суд відхиляє покликання представника позивача на втрату відповідачем права на спірне житло через відсутність відповідача у спірній квартирі та акт ЛКП «Нове» від 28 грудня 2009 року, у якому зазначено, що факт не проживання відповідача у спірній квартирі стверджується лише словами сусідів, оскільки вони не знайшли свого ствердження в судовому засіданні, є загальними, неконкретними, суперечливими, спростовані у ході судового розгляду поясненнями обєктивними показами свідків та матеріалами справи. Крім того в матеріалах справи міститься акт ЛКП «Нове» від 12 квітня 2010 року, який підтверджує факт проживання відповідача у спірній квартирі.

Також, в ході розгляду справи, представник позивача пояснив що при підтримці позову він опирається лише на акт ЛКП «Нове» від 28 грудня 2009 року, про причини відсутності відповідача у квартирі та чи були вони поважними йому не відомо.

З огляду на наведене суд вважає, що, в судовому засіданні, у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, позивачем не подано належних та допустимих доказів і судом не здобуто таких доказів на підтвердження того факту, що відповідач постійно, та без поважних причин, був відсутній у спірній квартирі понад встановлені ст. 71 ЖК України строки.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об’єктивності.

 Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не знайшли свого ствердження в судовому засіданні, ним не доведено факту постійної відсутності відповідача у спірному жилому приміщенні понад шість місяців та не наведено мотивів порушення даного строку без поважних причин, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 9, 10, 71, 72 ЖК України,  Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» із наступними змінами суд,-

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, з участю третіх осіб Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Нове» про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                     А.І. Ліуш