РІШЕННЯ
ІМ"ЯМ УКРАЇНИ
Справа № 2-0-25/07р.
27 березня 2007 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М. При секретарі - Сорока В.О. За участю народних засідателів - ОСОБА_1. ОСОБА_2.
Розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Верхньодніпровську цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про оголошення ОСОБА_4 померлою,-
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась заявниця з заявою при визнання ОСОБА_4. померлою посилаючись на слідуюче: згідно постанови голови адміністрації від 01.12.1995 року № 465 м. Покачі Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області вона є опікуном дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, матірью якого є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, яка була зареєстрована та постійно проживала за адресою: м. Покачі АДРЕСА_1 Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, але з 1989 року за вказаною адресою вона не проживає і місце знаходження її невідоме.
В 2005 році вона звернулась з заявою до Верхньодніпровського районного суду про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 з ОСОБА_4. і в зв"язку з тим, що за вказаною адресою ОСОБА_6 не проживала, судом 05.08.2005 року на ОСОБА_4. був оголошений розшук, яким займався Верхньодніпровський РОВД, в тому числі і відділ громадянства іміграції і реєстрації фізичних осіб указаного відділу внутрішніх справ, яким були запрошені відомості із адресних відділів УВС ряду областей України, із МОБ ОВС м. Покачі Тюменської області, але відосмостей про місце знаходження ОСОБА_6. встановлено не було.
Відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_4. за місцем її останнього знаходження протягом більше як три роки є підставою для оголошення її померлою.
Оголошення ОСОБА_4., померлою визване тим, що вона не отримує ні аліментів ні допомоги на дитину, хоч і є її опікуном, що й стало причиною звернення до суду.
В судововму засіданні заявниця свої вимоги підтримала, просить визнати ОСОБА_4. померлою при цьому пояснила суду, що вона проживала та працювала в м. Покачі в Росії, мати хлопчика деякий час проживала в неї. В 1994 році році ОСОБА_4. народила хлопчика і не хотіла забирати його з лікарні. Вона умовила її забрати дитину, деякий час ОСОБА_4. проживала з нею, а потім пішла невідомо куди. Вона знайшла була її для того щоб зареєструвати дитину та оформити на хлопчика опікунство. Після цього вона два рази з"являлась у неї вдома, останнього разу вкрала в неї одяг, гроші і після того її ніхто не бачив. Останній раз ОСОБА_4., була в неї в 1995 році. Вона писала листа в м. Покачі на адресу де була зареєстрована ОСОБА_4., але їй прийшла відповідь, що барак, де вона проживала знесений. Родичі ОСОБА_4., які проживають в Дніпропетровській області також нічого про неї не знають. Визнання її померлою необхідно їй для оформлення допомоги на дитину, так як ніякої матеріальної допомоги на хлопчика вона не одержує, а дитина проблемна, потребує коштів на утримання.
Заінтересована особа, представник ради з питань опіки та піклування Мишуринрізької сілської ради в судовому засіданні пояснила, що заявниця проживає на території с Мишурин Ріг з 1998 року, коли приїхала в село хлопчик був уже під її опікою, вона
виховує та матеріально утримує дитину. Матір дитини ніколи в селі не з"являлась, дитину не відвідувала. Тому вважають за можливе визнати її померлою для того, щоб заявниця могла отримувати матеріальну допомогу на дитину.
Заінтересована особа, представник Верхньодніпровського управління праці та соціального захисту населення не заперечує проти визнання ОСОБА_4., померлою.
Вислухавши заявницю, заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку що заявлені вимоги підлягають задоволенню за слідуючими обставинами.
Заявниця ОСОБА_3 згідно постанови голови адміністрації від 01.12.1995 року № 465 м. Покачі Ханти-Мансійського автономного округу, Тюменської області є опікуном дитини -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, матірью якого є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, яка була зареєстрована і постійно проживала в м. ПокачіАДРЕСА_1 Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, але з 1989 року за вказаною адресою вона не проживає і місце знаходження її не відоме.
Відповідно до ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її знаходження протягом трьох років.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від
05.08.2005 року був оголошений розшук ОСОБА_4., яким займався
Верхньодніпровський РОВД, в тому числі і відділ громадянства іміграції та реєстрації
фізичних осіб. Але ніяких відомостей про місце перебування ОСОБА_4. встановити не
вдалось. Згідно повідомлень адресних відділів УВС ряду областей України і МОБ ОВС м.
Покачі Тюменської області ОСОБА_4, за реєстрацією не значиться.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від
13.11.2006 року припинено розшук ОСОБА_4..
Таким чином судом встановлено, що ні за останнім місцем проживання, ні в ряді областей України відомостей про ОСОБА_4., не має. Заявниця вживала заходів щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_4., але ніяких відомостей про місце її перебування не отримала.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5, пояснив, що він проживає разом з опікуном ОСОБА_3., з дитинства, вона виховує та матеріально утримує його, своєї матері він не знає і ніколи її не бачив, ні листів ні подарунів від неї не отримував.
Судом встановлено, що відомості про ОСОБА_4., відсутні за місцем її постійного проживання більше трьох років. Починаючи з 1995 року, тому суд вважає, що її необхідно визнати померлою.
На основі ст. 46 ЦК України, ст. 234,246-249 ЦПК України, керуючись ст. 10,60.212 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Оголосити померлою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженку с Чаплі Дніпропетровської області.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі заяви про його оскарження до Верхньодніпровського районного суду. Апреляційна скарга може бути поадна протягом 20 днів після подачі заяви через верхньодніпровський районнипй суд.