СПРАВА № 4с-7/2010 р.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2010 року Новопсковський районний суд
у складі: головуючого судді: Тарасова Д.С.,
при секретарі: Півоваровій В.В.,
за участю заявника ОСОБА_1, державного виконавця Іванова В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції
В С Т А Н О В И В :
Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новопсковського РУЮ посилаючись на те, що ним необґрунтовано винесено постанову про затриманнання автомобіля з постановкою його на штраф майданчик від 06.09.2010 р.
Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що Постановою ВДВС Новопсковського РУЮ від 06.09.2010 року затримано належні йому автомобілі. Вважає, що на автомобілі не може бути звернено стягнення, в тому числі затримано, оскільки він мешкає не на території діяльності ВДВС Новосковського РУЮ і з цих підстав просить постанову скасувати.
Заявник в судовому засіданні скаргу підтримав з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Новопсковського РУЮ проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на те, що він діяв відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а скаржнику необхідно відмовити в задоволенні скарги.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи та матеріалами виконавчого провадження, що Постановою ВДВС Новопсковського РУЮ від 10.08.2010 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-51, виданого 03.02.2010 року Новопсковським районним судом та накладено арешт на DAEWOO Т13110 держ.н.з НОМЕР_4, ВАЗ-21104 д.н.з. НОМЕР_1, ВАЗ-21104 д.н.з. НОМЕР_2, ГАЗ 3302 СПГ д.н.з. НОМЕР_3. Постановою державного виконавця ВДВС Новопсковського РУЮ від 06.09.2010 року затримано зазначені транспортні засоби з постановкою їх на штраф майданчик.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» ( в подальшому – Закону) державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець має право накласти арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 11-1 Закону боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження, боржнику в 5 денний строк з моменту отримання постанови надавалась можливість добровільно виконати рішення суду. Але доказів того, що боржник отримав копію зазначеної постанови, або був повідомлений про неї іншим способом в матеріалах виконавчого провадження немає.
Виносячи постанову про затримання транспортних засобів боржника державний виконавець посилався на ст.ст.5, 42 та 50 Закону України «Про виконавче провадження», але згідно приписів вказаних статей у державного виконавця не було права виносити постанову про затримання транспортних засобів боржника ОСОБА_1
Так, зі змісту ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що державний виконавець має право оголосити розшук майна боржника тільки у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'ю або у зв'язку з втратою годувальника. За іншими виконавчими документами державний виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника ( а не затримання ) за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону.
Але оскаржуваною постановою розшук майна боржника оголошений не був, тому посилання державного виконавця на ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про затримання транспортних засобів боржника безпідставне.
Відповідно до положень ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу.
В матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які відомості про те, що боржнику було запропоновано вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу, чим порушені його права, гарантовані вищезазначеною статтею.
Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про виконавчу службу ” виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень суду та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії в межах повноважень наданих цим законом та іншими законами.
І згідно зі ст. 7 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, що в даному провадженні порушено.
Таким чином, враховуючи, що державним виконавцем порушені права ОСОБА_1 та винесено постанову про затримання транспортних засобів DAEWOO Т13110 держ.н.з НОМЕР_4, ВАЗ-21104 д.н.з. НОМЕР_1, ВАЗ-21104 д.н.з. НОМЕР_2, ГАЗ 3302 СПГ д.н.з. НОМЕР_3 без достатніх правових підстав та не у спосіб передбачений Законом, постанова державного виконавця від 06.09.2010 року підлягає скасуванню
У відповідності до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами.
Доводи скаржника про те, що державний виконавець не мав права виносити оскаржувану постанову через те, що він мешкає в м.Старобільськ і відноситься до Старобільської виконавчої служби, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до акту складеному державним виконавцем ДВС Старобільського РУЮ ОСОБА_1 у м.Старобільск не мешкає і на підставі вказаного виконавче провадження закрито, а виконавчий лист №2-51 від 03.02.2010 року направлений на виконання до ВДВС Новопсковського РУЮ.
Як запевняє державний виконавець він 13.09.2010 року за № 5074 направив постанову про затримання транспортних засобів скаржнику, що підтверджується копією листа. Але в суді представник виконавчої служби пояснив, що він постанови направляв простим листом і підтверджуючих документів, що ОСОБА_1 отримав дану постанову немає. Статтею 27 Закону передбачено направлення кореспонденції простими листами, що і підтвердив в суді представник ВДВС, але суд вважає, що це не є доказом отримання ОСОБА_1 даної постанови. І як встановлено в суді, згідно відбитку почтового штампу, дану постанову було направлено ОСОБА_1 тільки 17.09.2010 року, що представник ВДВС не заперечував. Тому, суд вважає необхідним поновити строк для оскарження цієї постанови відповідно до ст.385 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 293, 387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 р. суд,-
У Х В А Л И В :
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новопсковського РУЮ задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новопсковського РУЮ від 06 вересня 2010 року про затримання автомобіля з постановкою його на штраф майданчик.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.
Суддя :