Справа № 2-129-2010

             РІШЕННЯ

               ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 жовтня 2010 року. Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого  судді               Березюка О.Г.

при секретарі                     Савич Ж.В.,

з участю позивача         ОСОБА_1,

представника позивача     ОСОБА_2,

відповідачів         ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача   ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зарічне справу за позовом ОСОБА_1 до Зарічненської селищної ради Рівненської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Сектор громадянства і міграції реєстрації фізичних осіб Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області, третя особа Служба у справах дітей Зарічненської районної державної адміністрації, про визнання недійсним рішення про приватизацію квартири і свідоцтва про право власності на квартиру, та про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку,-

         в с т а н о в и в :

У своїй заяві позивач вказує, що 04.01.1999 року на підставі рішення виконкому Зарічненської селищної ради Рівненської області № 199 від 28.12.1998 року вона отримала ордер № 89 на право вселення із сім’єю в складі 3-х осіб (крім неї ще мати – ОСОБА_8 та син – ОСОБА_4) у АДРЕСА_1, з цього часу вона проживала у цій квартирі. 08.06.2001 року її син одружився із ОСОБА_3, після одруження вона залишила квартиру сину з невісткою, яка прописалась у квартирі за її згодою у грудні 2001 року, а сама пішла жити до матері у старенький дерев’яний будинок 1926 року побудови у АДРЕСА_2, оскільки її мати за станом здоров’я потребує стороннього догляду. Після народження дітей у сім’ї сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2,- останніх також за її згодою зареєстрували у спірній квартирі.  Згодом на прохання невістки ОСОБА_3 27.09.2005 року вона знялась з реєстраційного обліку у спірній квартирі і зареєструвалась по місцю проживання матері ОСОБА_8. Після цього без її згоди сім’я сина у складі чотирьох осіб приватизувала її квартиру, а саме розпорядженням Виконавчого комітету Зарічненської селищної ради Рівненської області від 18.10.2005 року № 391 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 квартира АДРЕСА_1 була безоплатно передана у спільну часткову власність. Право власності відповідачів підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 030843 на квартиру АДРЕСА_1, виданого Зарічненською селищною радою Рівненської області 28.12.2005 року  та зареєстрованого Рівненським ОБТІ в Електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 28.02.2006 року за реєстраційним № 13435290. Про приватизацію квартири вона довідалась лише 29.04 2010 року коли комісією Зарічненської селищної ради складено акт опису спільно нажитого майна подружжям у спірній квартирі, раніше про приватизацію квартири їй ніхто не повідомляв. Вважає, що її, як наймача, якому був виданий ордер та за яким зберігається право на спірне житло, незаконно позбавили права на приватизацію квартири, через що просить визнати незаконним розпорядження органу приватизації від 18.10.2005 року № 391 про приватизацію спірної квартири,  просить визнати незаконним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1, виданого Зарічненською селищною радою Рівненської області 28.12.2005 року, та просить усунути перешкоди у здійсненні її права на користування АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7.    

У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_2 вимоги позову підтримали, пославшись на обставини, що викладені у позові.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 заперечив вимоги позовної заяви,  суду пояснив, що приватизація спірної квартири була проведена без порушень, розпорядження Виконкому Зарічненської селищної ради Рівненської області від 18.10.2005 року № 391 було видано тодішнім селищним головою ОСОБА_9 на основі заяви наймача ОСОБА_4, квартира була передана у власність усім чотирьом особам, які були зареєстровані у квартирі на той момент.

Відповідач ОСОБА_3 заперечила вимоги позовної заяви,  суду пояснила, що позивач виписалась із спірної квартири добровільно і не заперечувала проти приватизації квартири на момент приватизації. З 2001 року позивач проживає зі своєю матір’ю ОСОБА_8 в окремому будинку, а отже додаткового житла не потребує. На даний час шлюб між нею та ОСОБА_4 розірваний через нестерпне спільне життя по причині зловживання останнім алкоголем, що стало причиною звернення позивача до суду із наміром позбавити її та неповнолітніх дітей житла.

Відповідач ОСОБА_4 вимоги позову визнав, суду пояснив, що квартира була надана його матері, а отже у 2005 році вони приватизували квартиру без матері незаконно. Вважає, що необхідно виселити з квартири колишню дружиною ОСОБА_3 із дітьми та передати квартиру матері.

Представник служби у справах дітей Зарічненської районної державної адміністрації Шеванда Н.М. заперечила проти позову, вказала, що виселення малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, є неможливим, оскільки будуть порушені житлові права цих дітей, суду надала рішення комісії з питань захисту прав дитини від 29.07.2010 року № 16 та висновок органу опіки та піклування Зарічненської районної державної адміністрації від 03.08.2010 року № 10/14-1743.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до  часткового задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Зарічненської селищної ради Рівненської області № 199 від 28.12.1998 року ОСОБА_1 отримала ордер № 89 на право вселення із сім’єю в складі 3-х осіб (крім неї ще мати – ОСОБА_8 та син – ОСОБА_4) у квартирі АДРЕСА_1, квартира складається з двох кімнат, загальна площа 40,6 м.кв.. У спірній квартирі позивач безперервно проживала з 04.01.1999 року по липень 2001 року, про що свідчать квитанції про оплату комунальних послуг за цей період, та знялась із реєстраційного обліку у спірній квартирі 27.09.2005 року і зареєструвалась по місцю проживання своєї матері ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_2, де проживала та доглядала за своєю матір’ю. Не ставиться під сумнів сторонами той факт, що позивач після зняття з реєстраційного обліку, періодично відвідувала спірну квартиру, допомагала доглядати за дітьми, варила їжу, займалась іншими господарськими справами.

Також встановлено, що розпорядженням Виконавчого комітету Зарічненської селищної ради Рівненської області від 18.10.2005 року № 391 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 квартира АДРЕСА_1 була безоплатно передана у спільну часткову власність. Право власності відповідачів підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 030843 на квартиру АДРЕСА_1, виданого Зарічненською селищною радою Рівненської області 28.12.2005 року  на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по ? частці за кожним та зареєстрованого Рівненським ОБТІ в Електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 28.02.2006 року за реєстраційним № 13435290.

Відповідно до ст. 651 ЖК України наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у гуртожитках, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки)), які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), кімнат у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків, кімнат у гуртожитках) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку, кімнаті у гуртожитку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку, кімнати у гуртожитку).

Згідно ч.6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до вимог ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Оскільки позивач у судовому порядку не визнавалась такою, що втратила право користування спірною квартирою № 13 у будинку № 15 по вул.Фестивальній в смт.Зарічне, тому судом робиться висновок про те, що позивач, навіть знявшись 27.09.2005 року із реєстраційного обліку у спірній квартирі, не втратила права користування спірною квартирою, а отже має право на приватизацію спірної квартири і цього права відповідачі позбавили її незаконно.

У рішенні комісії з питань захисту прав дитини Зарічненської райдержадміністрації від 29.07.2010 року № 16 та висновку органу опіки та піклування Зарічненської районної державної адміністрації від 03.08.2010 року № 10/14-1743 вказується на неможливість виселення малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, із спірної квартири, оскільки це порушить житлові права цих дітей.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає.

Отже, оскільки місцем проживання відповідача ОСОБА_4, який є батьком малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, є спірна квартира, у яку ОСОБА_4 вселився по ордеру № 89 від 04.01.1999 року як член сім’ї наймача, та діти були вселені і зареєстровані у спірній квартирі у 2001 та 2003 роках за згоди позивача, як наймача, а тому місцем проживання дітей якраз і є спірна квартира, що є підставою для відмови у позовній вимозі щодо усунення перешкод у користуванні майном шляхом зняття з реєстрації малолітніх дітей.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 ЦК України, ст.ст.2, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 60, 61, 88, 214-215, 294 ЦПК України , суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним розпорядження Виконавчого комітету Зарічненської селищної ради Рівненської області від 18.10.2005 року № 391 про передачу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_1 у спільну часткову власність.

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 030843 на квартиру АДРЕСА_1, виданого Зарічненською селищною радою Рівненської області 28.12.2005 року  на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та зареєстрованого Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації в Електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 28.02.2006 року за реєстраційним № 13435290.

У задоволенні вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні права ОСОБА_1 на користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовити за безпідставністю.

Звільнити сторони від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя:                 підпис

       Суддя Зарічненського районного

       суду Рівненської області                                   О.Г.Березюк