Справа № 2-1051/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

             І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И          

02 вересня  2010 р.                               Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-   -     при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

            Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов визнали, проти задоволення позовних вимог не заперечували, просили розглянути справу в попередньому судовому засіданні без їх участі.

           Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності, позов  визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечував, просив розглянути справу в попередньому судовому засіданні без його участі.

    Позивач ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягав, просив розглянути справу без його участі.

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія паспорту громадянина України ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1; копія свідоцтва про право власності на житло від 19.02.1997 р.; копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, власниками якого є ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – в рівних долях; довіреність на ім’я ОСОБА_5 від 17.11.2005 р.; претензія ОСОБА_1 від 09.02.2010 р.; договір купівлі-продажу від 18.11.2005 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезгаданими вимогами до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зазначивши, що 18.11.2005 р. між ним та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представником відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5, діючий на підставі доручення, була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості, згідно якої відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5, продали, а він купив квартиру АДРЕСА_1 за 7 000 грн. 18.11.2005 р. позивач передав відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представнику відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5, обумовлену суму, отримання якої підтверджується договором купівлі-продажу від 18.11.2005 р., в якому зазначено, що гроші сплачені саме за купівлю нерухомості, а відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5, передали позивачу документи на квартиру. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги укласти договір у письмовому порядку та засвідчити його нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Після вчинення правочину позивач почав проживати у квартирі, організував догляд за придбаною нерухомістю, сплачує всі необхідні комунальні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину, позивач неодноразово звертався до колишніх власників квартирі, в тому ж числі й до представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5, однак вони від посвідчення договору ухиляються, на прохання позивача не реагують, мотивуючи нестачею часу. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на квартиру на себе, позивачу було роз’яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Враховуючи вищенаведене, позивач  вимушений  був звернутися із позовом до суду.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута  взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупець передав продавцю обумовлену суму, продавець передав покупцю документи,  нерухомість в натурі. Позивач фактично вступив у володіння і розпорядження нерухомістю, після укладання правочину виконав поточний ремонт, організував догляд за  майном, тобто правочин між сторонами фактично відбувся.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки доводи позивача знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.  

Згідно ст. 220 ЦК України договір, укладений  із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представнику відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5, передані гроші, позивачу – об'єкт нерухомості, яким він на теперішній час користується, проте через нотаріальне непосвідчення договору, не може ним розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості нерухомості підтверджуються договором купівлі продажу від 18.11.2005 р., крім того, обставини продажу, передачі грошей самі відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5, не заперечують. В даний час звернення за оформленням договору купівлі-продажу є неможливим, оскільки прохання позивача з цього приводу відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представником відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5, не сприймаються.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов’язки відповідачів щодо квартири АДРЕСА_1, та встановленні права на нерухомість у позивача, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на зазначену квартиру за позивачем.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213  ЦПК України,  ст.ст. 220,  328, 334, 386, 392, 657 ЦК України 2003р., -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Укладений із порушенням вимоги про нотаріальне посвідчення договір купівлі-продажу від 18.11.2005 р., згідно із яким ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник ОСОБА_4 – ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності, продали, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 – за 7 000 (сім тисяч) грн.  -   визнати  дійсним .  

3. Визнати за ОСОБА_1   право власності  на квартиру АДРЕСА_1 – інвентаризаційною вартістю 24879 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят дев’ять) грн.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області  через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів – після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                  Суддя: підпис                                                         В.І. Дудник

        Копія вірна: суддя

            Секретар

Рішення суду набрало законної сили 12 вересня 2010 року.

                          Суддя