Справа № 2А-594/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого – судді Савіна О.І.
при секретарі – Прокопенко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Петраш Михайла Романовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Петраш Михайла Романовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відносно нього 02.10.2010 р. інспектором ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Петраш М.Р. була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 252779 від 02.10 2010 р., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за порушення правил проїзду нерегульованого перехрестя, тобто п. 16.11 ПДР України. Дана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВэЕ1№ 0554856 від 02.10 2010 р. З цією постановою він не згоден, оскільки дійсно, 02.10.2010 р. близько 16-00 год., керуючи автомобілем «CERATO» державний номер НОМЕР_1, рухався з Голованіського району в м. Южноукраїнськ через м. Первомайськ, де на мосту в районі автовокзалу, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, зупинився згідно вимоги дорожнього знаку 2.2 п. 33 ПДР України («STOP») і пропустив автомобіль «Ланос», що рухався по головній дорозі, а потім продовжив рух і через 500 метрів був зупинений інспектором ДПС, який пояснив зупинку порушенням п. 16.11 ПДР України. На його заперечення стосовно того, що п. 16.11 эПДР України не порушував, інспектор ДПС повідомив, що в нього є свідок та показав бланк протоколу, де була заповнена лише графа «Свідки» і стояв підпис, поставлений водієм автомобіля «Ланос», якому він надавав дорогу і, який був зупинений інспектором ДПС перед ним. З місця, де знаходився інспектор не видно перехрестя у зв’язку з чим інспектор не міг бачити зупинку його автомобіля на вимогу дорожнього знаку 2.2 «STOP». Свідок, який знаходився в його автомобілі і міг підтвердити зупинку автомобіля, не був залучений та допитаний інспектором ДПС. Просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 252779 від 02.10 2010 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 3,40 гривень і правової допомоги в розмірі 200 гривень.
В судове засіданні позивач не з'явився, однак надав письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без його участі.
Інспектор ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Петраш М.Р. в судове засідання не з?явився, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав. Про час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином, що дає можливість на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України розглянути справу за його відсутності.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 № 054856 від 02.10.2010 р., складеному інспектором ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Петраш М.Р., ОСОБА_1 02 жовтня 2010 року о 15-35 год., керуючи автомобілем «CERATO» державний номер НОМЕР_1 по вул. Радянська в м. Первомайськ та виїжджаючи з другорядної дороги на головну по вул. Грушевського, не надав перевагу у русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, чим порушив п. 16.11 ПДР України.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не визнав факт вчинення ним правопорушення і у своїх поясненнях в протоколі зазначив про це (а. с. № 8).
За результатами розгляду даного протоколу цим же інспектором винесено постанову серії ВЕ № 252779 від 02.10.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. З даною постаною позивач не згоден і звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою даної статті Закону передбачено, що суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи і матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.
В позові позивач стверджує, що Правил дорожнього руху України не порушував і надав перевагу у русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі.
Відповідач, на якого як на суб’єкта владних повноважень, покладається обов’язок по доказуванню правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову, в судове засідання ніяких доказів, які б спростовували твердження позивача, не надав.
Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містять суперечливі дані щодо вчиненого ним правопорушення, а також самого факту вчинення правопорушення.
На думку суду, відповідач не надав належних доказів правомірності своїх дій при винесенні вищевказаної постанови в справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у відповідача відсутні докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Суд вважає, що позивача необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 252779 від 02.10.2010 р. підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, судовий збір в розмірі 3,40 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною заявою, підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України (а. с. № 2), а витрати на правову допомогу в розмірі 200 гривень (а. с. № 3) підлягають стягненню на користь позивача з УДАІ УМВС України в Миколаївській області.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 167,171-2, 247, 254 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Петраш Михайла Романовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, – задовольнити повністю.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 252779 від 02.10.2010 р., винесену інспектором ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Петраш Михайлом Романовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень – скасувати.
Зобов’язати Управління Державного казначейства у м. Южноукраїнськ Миколаївської області повернути ОСОБА_1 державне мито в розмірі - 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок, сплачене ним при зверненні до суду з позовом за квитанцією № 39 від 04.10.2010 р.
Стягнути з УДАІ УМВС України у Миколаївській області (54056, вул. Новозаводська, 1-Б, м. Миколаїв, р/р 31225001002739, МФО 826013, Код ЄДРПОУ 08806381) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 200 (двісті) гривень.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя: О.І. Савін