Р І Ш Е Н Н Я  

                    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

     20.10.2010 року                          Старосамбірський

                 районний суд Львівської області

у складі: головуючого – судді Лойзик М.В.

                        при секретарі Бебич Г.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Сам-бір справу № 2-423/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

      В С Т А Н О В И В:

     22.07.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із цим по-зовом посилаючись на те, що з 10.07.1999 року перебуває з від-повідачем у шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте подружнє життя не скла-лося, так як відповідач не турбувався про сім’ю, вступив у циві-льний шлюб з іншою жінкою, з якою також має дитину. Оскільки бі-льше 10 років вони з відповідачем проживають окремо, поновлення подружніх відносин стало неможливим, вирішила розлучитися.  

     У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала, про-сила її шлюб з відповідачем розірвати.

     Відповідач ОСОБА_2 позов визнав та пояснив, що дійсно більше 10 років не підтримує подружні відносини з позивачкою, має іншу жінку, дочку, тому також просить розірвати щлюб.

     Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.      

     Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідноси-ни.

     Сторони одружилися 10.07.1999 року, зареєструвавши шлюб за актовим записом № 224 у  Залізничному відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції (а.с. 27, від подружнього життя мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12-13) який проживає з матір’ю і відносно умов його виховання та утримання між сторонами спору нема.  

     Із матеріалів справи вбачається, що сторони проживають окремо: позивач ОСОБА_1 з дитиною – у селі Міженець Ста-росамбірського району Львівської області, а відповідач ОСОБА_2 – по АДРЕСА_1. Отже сторони ді-йсно подружні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, не піклуються одне про одного, що є доказом розпаду сім’ї.

    У відповідності до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить

інтересам хоч одного із них, інтересам їх дітей, що мають істот-не значення.      

     Оскільки сім’я сторін розпалася, а формальне існування шлюбу суперечить їх інтересам із-за невизначеності соціального статусу, неможливості влаштувати особисте життя, то цей шлюб доцільно розірвати.

     Витрати по реєстрації розлучення слід покласти на відпові-дача, оскільки він винен у розпаді сім’ї.

     А тому, керуючись ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, суд  

                        В И Р І Ш И В:  

     Позов задовольнити.

     Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який був зареєстрований 10.07.1999 року за актовим записом № 224 у Залізничному відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

     За реєстрацію розірвання шлюбу в ДОРАЦСу стягнути із ОСОБА_2 17 (сімнадцять) гривень державного мита, а ОСОБА_1 від витрат звільнити.

      Рішення набирає законної сили через 10 днів після його про-голошення, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду її апеляційним судом.  

     Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до Апеля-ційного суду Львівської області протягом 10 днів з часу його проголошення.      

     Після набрання рішенням законної сили його копію надіслати   до відділу реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому запису про шлю б.   

     Суддя