Справа № 2-2909/10

РІШЕННЯ      

іменем України

19 жовтня 2010 року                                                  Залізничний районний суд м. Львова

в складі: головуючого -               судді Іванюк І.Д.

               при секретарі с/з -          Кукундіній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Львівська міська рада про демонтаж самочинно влаштованої господарської будівлі,  -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідачів, як співвласників квартири АДРЕСА_1, демонтувати самочинно споруджену у подвір’ї будинку на землях міськземфонду цегляну господарську будівлю розміром 4,00 х5,50м. біля будинку № 36 (під № 9 на схемі). Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачі самочинно спорудили господарську будівлю розміром 4,00х5,50м., у якій влаштували сарай. Зведення такої будівлі проводилось на землях територіальної громади м. Львова без відповідного на це дозволу з боку Львівської міської ради, без отримання дозволу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, проектна документація не була узгоджена з Управлінням архітектури та містобудування Львівської міської ради. На підставі висновку міжвідомчої комісії № 42 від 22.12.2009р., розпорядженням Залізничної районної адміністрації ЛМР № 53 від 27.01.2010р. відповідачів зобов’язано демонтувати самочинно споруджену на землях міськземфонду будівлю до 01.03.2010р. за власні кошти, однак в добровільному порядку згадане розпорядження відповідачі не виконали. Як на підставу позову посилається на Положення „Про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові”, затверджене рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.05.2005р. № 406.

В судовому засіданні представник позивача Куделюк А.А., діючи згідно довіреності від 01.12.2008 р. № 32/6239-01, позовні вимоги підтримав, пояснив суду, що факт зведення самочинної прибудови був виявлений працівниками ЛКП «Сяйво», розпорядженням ЗРА відповідачів було зобов’язано вчинити дії по демонтажу такої будівлі, однак жодних дій на виконання такого вони не вчинили.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечила, пояснила, що господарська будівля була споруджена попереднім власником квартири № 6 і передана їй у користування, на даний час вона із співвідповідачами користується такою будівлею, однак жодної проектної документації та дозволів на неї не має.

Представник третьої особи Львівської міської ради - Процик І.І., діючи  згідно довіреності від 30.11.2009 р. № 1.7 вих-164 позов підтримала з тих підстав, що відповідачем самочинно проведено спірну добудову на землях територіальної громади м.Львова без відповідного на те дозволу Львівської міської ради.

Заслухавши пояснення сторін/ їх представників, представника третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах  заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з  наступних підстав.

Згідно довідки ЛКП „Сяйво” з місця проживання про склад сім’ї і прописку (а.с. 3), у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані за місцем проживання ОСОБА_4., ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також неповнолітня ОСОБА_8

Схемою розташування гаражів по вул. Левандівська (а.с. 5) засвідчено факт самовільного зведення господарського споруди розміром 4,00 х5,50м. біля будинку № 36 (під № 9 на схемі).

У зв’язку з цим відповідно до  висновку міжвідомчої комісії 42 від 22.12.2009р. в Залізничному районі м. Львова розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 53 від 27.01.2010р. "Про самочинне будівництво гр. ОСОБА_2." гр. ОСОБА_2, як співвласника квартири АДРЕСА_1 зобов’язано демонтувати самочинно споруджену на землях міськземфонду господарську споруду розміром 4,00х5,50м., у якій влаштували сарай.

Згідно повідомленя ЛКП „Сяйво” від 19.03.2010 р. мешканців кв. АДРЕСА_1 повідомлено про необхідність демонтувати самочинно споруджену господарську споруду розміром 4,00х5,50м., однак, як вбачається із акту ЛКП „Сяйво” від 29.03.2010р. згадане розпорядження відповідачем виконане не було.

Згідно ч.1, 2 ст. 376 ЦПК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно ч.4 ст. 376 ЦПК України, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідача з приводу того,що дана будівля була споруджена іншою особою, оскільки нею не надано жодного доказу на підтвердження цього.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є підставними, оскільки ним доведено факт самовільного влаштування відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цегляної господарської будівлі розміром 4,00 х5,50м. біля будинку № 36 (під № 9 на схемі) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належних на це дозволів, а тому таку слід демонтувати.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, ст. 73 Закону України  "Про місцеве самоврядування", Положенням "Про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові", затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 406 від 06.05.2005 р., суд -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 демонтувати самочинно цегляну господарську будівлю розміром 4,00 х5,50м. біля будинку АДРЕСА_2 (під № 9 на схемі)

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь держави 8 гривень 50 копійок судового збору та в користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради 37 гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                                                                     І.Д. Іванюк