РІШЕННЯ
Справа № 2-717/2007 p.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року
Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
головуючого судді - Токаревої Н.М.,
при секретарі - Красношлик Н.В.,
за участю
позивачки - ОСОБА_1.,
відповідача - ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розподіл сумісного майна, визнання права власності на ½ частину квартири -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про розподіл сумісного майна, набутого у шлюбі, визнання права власності на ½ частину квартири № АДРЕСА_1, що знаходиться в спільній сумісній власності. У позовній заяві позивачка посилалася на те, що 5.09.1987 року вона уклала шлюб з відповідачем. Від сумісного життя ІНФОРМАЦІЯ_2року у них народилась дочка ОСОБА_3. 20.03.2007 року рішенням Калінінського районного суду м. Донецька їх шлюб був розірваний. У період шлюбу за сумісні кошти вони придбали наступне майно: 24.05.2000 року двокімнатну квартиру АДРЕСА_1на підставі договору купівлі-продажу, вартістю 13809 гривень; в 2006 року автомобіль ВАЗ 2108, вартістю 5000 гривень; мебельний гарнітур, вартістю 500 гривень; телевізор «Самсунг», вартістю 300 гривень; тумбу під телевізор, вартістю 50 гривень; диван «Прогрес», вартістю 700 гривень; диван «Малютка», вартістю 500 гривень; комп'ютер, монітор, системний блок, вартістю 550 гривень; комп'ютерний стіл, вартістю 80 гривень, холодильник «Атлант», вартістю 1200 гривень; кухонний гарнітур, вартістю 800 гривень; мікрохвильову піч, вартістю 200 гривень; кухонний комбайн, вартістю 100 гривень; пральну машину, вартістю 600 гривень; стіл кухонний, 4 стільця, вартістю 200 гривень; телевізор «Braun», вартістю 100 гривень, музичний центр, вартістю 100 гривень; кондиціонер, вартістю 250 гривень, швейну машину, вартістю 400 гривень - усього на суму 25439 гривень.
Просила суд розділити сумісно придбане майно у період шлюбу, залишив їй диван «Малютка», вартістю 500 гривень; комп'ютер, монітор, системний блок, вартістю 550 гривень; комп'ютерний стіл, вартістю 80 гривень; холодильник «Атлант», вартістю 1200 гривень; кухонний гарнітур, вартістю 800 гривень; мікрохвильову піч, вартістю 200 гривень; пральну машину, вартістю 600 гривень; стіл кухонний, 4 стільця, вартістю 200 гривень; телевізор «Braun», вартістю 100 гривень; швейну машину, вартістю 400 гривень - усього на суму 4630 гривень. Визнати за нею право власності на ½ частину квартири № АДРЕСА_1. Відповідачу залишити автомобіль ВАЗ 2108, вартістю 5000 гривень; мебельний гарнітур, вартістю 500 гривень; телевізор «Самсунг», вартістю 300 гривень; тумбу під телевізор, вартістю 50 гривень; диван «Прогрес», вартістю 700 гривень; кухонний комбайн, вартістю 100 гривень; музичний центр, вартістю 100 гривень; кондиціонер, вартістю 250 гривень - усього на суму 7000 гривень.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги и дала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, але не заперечувала, щоб їй залишилося таке майно: диван «Малютка», вартістю 500 гривень; комп'ютер, монітор, системний блок, вартістю 500 гривень; комп'ютерний стіл, вартістю 80 гривен; кухонний гарнітур, вартістю 800 гривень; мікрохвильову піч, вартістю 200 гривень; пральну машину, вартістю 600 гривень; стіл кухонний, 4 стільця, вартістю 200 гривень; телевізор «Braun», вартістю 100 гривень; швейну машину, вартістю 400 гривень; мебельний гарнітур, вартістю 500 гривень; музичний центр, вартістю 1000 гривень; кондиціонер, вартістю 250 гривень - усього на суму 4280 гривень.
У судовому засідання відповідач ОСОБА_2.. позовні вимоги ОСОБА_1. визнав частково, не заперечував щоб йому залишилося таке майно: автомобіль ВАЗ 2108, вартістю 5000 гривень; телевізор «Самсунг», вартістю 300 гривень; тумбу під телевізор, вартістю 50 гривень; диван «Прогрес», вартістю 700 гривень; кухонний комбайн, вартістю 100 гривень; холодильник «Атлант», вартістю 1200 гривень - усього на суму 7350 гривень. Проти розподілу квартири відповідач заперечував з тих підстав, що вона придбана на кошти від продажу будинку його бабусі.
Суд розглянувши дану цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню по наступним підставах.
Відповідно до вимог ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, введення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до вимог ст. 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Статтею 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
У судовому засіданні встановлено, що 5.09.1987 року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_1. ІНФОРМАЦІЯ_2року у них народилась дочка ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження. Будучи в шлюбі, 24.05.2000 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, сторони придбали двокімнатну квартиру № АДРЕСА_1. При цьому договір купівлі-продажу був оформлений на відповідача.
20.03.2007 року сторони шлюб розірвали, але продовжують проживати в спірній квартирі. Данні обставини підтверджені рішенням Калінінського районного суду м. Донецька та довідкою з ЖЕД № 7 ДКП ЖЕО Калінінського району м. Донецька.
З огляду наведеного суд приходе до висновку, що згідно договору купівлі-продажу від 24.05.2000 року спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2і його колишній дружині - ОСОБА_1без визначення частки кожного. Позивачка вважає їх частки рівними.
Відповідно до ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. В даному випадку спільне сумісне майно є квартира № АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України частки майна дружини та чоловіка в спільній сумісній власності є рівними. Таким чином, суд вважає, що квартира № АДРЕСА_1, яка набута у власність сторонами в період шлюбу, є спільною сумісною власністю ОСОБА_2. і ОСОБА_1. у рівних частках, тобто по 1/2 частки квартири належить кожному.
Твердження відповідача, що спірна квартира придбана на кошти від продажу будинку його бабусі, суд не бере до уваги, оскільки відповідачем не надані суду докази цих обставин.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що за час шлюбу сторонами набуто спільне сумісне майно: автомобіль ВАЗ 2108, вартістю 5000 гривень; мебельний гарнітур, вартістю 500 гривень; телевізор «Самсунг», вартістю 300 гривень; тумбу під телевізор, вартістю 50 гривень; диван «Прогрес», вартістю 700 гривень; диван «Малютка», вартістю 500 гривень; комп'ютер, монітор, системний блок, вартістю 550 гривень; комп'ютерний стіл, вартістю 80 гривень, холодильник «Атлант», вартістю 1200 гривень; кухонний гарнітур, вартістю 800 гривень; мікрохвильову піч, вартістю 200 гривень; кухонний комбайн, вартістю 100 гривень; пральну машину, вартістю 600 гривень; стіл кухонний, 4 стільця, вартістю 200 гривень; телевізор «Braun»,
вартістю 100 гривень, музичний центр, вартістю 100 гривень; кондиціонер, вартістю 250 гривень, швейну машину, вартістю 400 гривень - усього на суму 11630 гривень.
Згідно поданих сторонами заяв встановлено, що позивачка просить їй залишити в користування - диван «Малютка», вартістю 500 гривень; комп'ютер, монітор, системний блок, вартістю 500 гривень; комп'ютерний стіл, вартістю 80 гривен;" кухонний гарнітур, вартістю 800 гривень; мікрохвильову піч, вартістю 200 гривень; пральну машину, вартістю 600 гривень; стіл кухонний, 4 стільця, вартістю 200 гривень; телевізор «Braun», вартістю 100 гривень; швейну машину, вартістю 400 гривень; мебельний гарнітур, вартістю 500 гривень; музичний центр, вартістю 100 гривень; кондиціонер, вартістю 250 гривень - усього на суму 4280 гривень. Відповідач бажає залишити собі в користування - автомобіль ВАЗ 2108, вартістю 5000 гривень; телевізор «Самсунг», вартістю 300 гривень; тумбу під телевізор, вартістю 50 гривень; диван «Прогрес», вартістю 700 гривень; кухонний комбайн, вартістю 100 гривень; холодильник «Атлант», вартістю 1200 гривень - усього на суму 7350 гривень. Таким чином, в силу ст. ст.. 60, 71 Сімейного кодексу України суд приходить до висновку, що майно підлягає розподілу між подружжям, а позов задоволенню.
Згідно ст. ст. 79, 88 ЦПК України, ст. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та з урахуванням розглянутого спору з відповідача ОСОБА_2. слід стягнути судовий збір в сумі 142,54 гривні у дохід держави, а судовий збір в сумі 4,16 гривень на користь позивачки.
На підставі викладеного, ст.ст. 368, 372 ЦК України, ст. 60,68,70, 71 Сімейного Кодексу України, ст.. 48 Закону України „Про власність", керуючись ст.ст. 10,11,60,61, 79,88,212, 213, 214, 215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2про розподіл сумісного майна, визнання права власності на 1/2 частину квартири - задовольнити.
Визнати право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження.
Поділити сумісно нажите майно подружжя і виділити:
ОСОБА_1- диван «Малютка», вартістю 500 гривень; комп'ютер, монітор, системний блок, вартістю 500 гривень; комп'ютерний стіл, вартістю 80 гривен; кухонний гарнітур, вартістю 800 гривень; мікрохвильову піч, вартістю 200 гривень; пральну машину, вартістю 600 гривень; стіл кухонний, 4 стільця, вартістю 200 гривень; телевізор «Braun», вартістю 100 гривень; швейну машину, вартістю 400 гривень; мебельний гарнітур, вартістю 500 гривень; музичний центр, вартістю 100 гривень; кондиціонер, вартістю 250 гривень - усього на суму 4280 гривень;
ОСОБА_2- автомобіль ВАЗ 2108, вартістю 5000 гривень; телевізор «Самсунг», вартістю 300 гривень; тумбу під телевізор, вартістю 50 гривень; диван «Прогрес», вартістю 700 гривень; кухонний комбайн, вартістю 100 гривень; холодильник «Атлант», вартістю 1200 гривень - усього на суму 7350 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2судовий збір у сумі 142,54 гривні у дохід держави, а судовий збір в сумі 4,16 гривень на користь ОСОБА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецькій області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Калінінський районний суд м. Донецька.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецькій області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Калінінський районний суд м. Донецька.
Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо Заяву про апеляційне оскарження не було подано.