У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року                             м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області  в складі:

головуючого Вавшка В.С.,

суддів: Колоса С.С., Іващука В.А.,

при секретарі Андреєвій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої допомоги на оздоровлення,

за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації на рішення Тиврівського районного суду  Вінницької області від 13 вересня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Тиврівського районного суду  Вінницької області від 13 вересня 2010 року позов задоволено.

Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації    здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_5 допомогу на оздоровлення за 2009 рік як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, 1 категорії, ІІ групи інвалідності, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат станом на 23 січня 2009 рік з урахуванням фактично виплаченої суми.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації   на користь ОСОБА_5 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації    державне мито в прибуток держави у сумі 51 грн.

У апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги  виходячи із наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_5, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є  особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, 1 категорії та інвалідом ІІ групи.

Встановлено і не оспорюється сторонами, що ОСОБА_5 у 2009 році допомога на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,  була виплачена  в розмірі  120 грн. щороку замість розміру, який визначений ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» -  п’яти  мінімальних  заробітних плат у відповідному періоді.  

Задовольняючи позов,  суд правильно виходив  із пріоритетності законів над підзаконними актами  та правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з правилами якої  нараховано  щорічну допомогу на оздоровлення позивачу, суперечить  ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка має вищу юридичну силу.

Суд дійшов правильного висновку  про порушення  прав позивача неправомірним діями  відповідача  щодо нарахування  щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 році  не у повному розмірі, який встановлений ст. 48   вказаного вище Закону.  

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.      

Виходячи з засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами, а також враховуючи, що згідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п. 1) та основи соціального захисту (п. 60) при вирішенні даного спору суд першої інстанції дійшов правильного висновку про  застосування  ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Вирішуючи цей спір суд першої інстанції  правильно виходив також  із положень статей 19 та 92 Конституції України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних  висновків суду першої інстанції. Такі доводи не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо  визнає, що  суд першої інстанції ухвалив рішення  з  додержанням норм  матеріального  і  процесуального права. Не може бути  скасоване  правильне  по  суті  і  справедливе  рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення  є правильним і справедливим та  ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

   у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації  відхилити.

Рішення Тиврівського районного суду  Вінницької області від 13 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

          Головуючий суддя:(підпис)

Судді:(підписи)

З оригіналом вірно :