Судове рішення #11418997

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


30 липня 2010 року                                                         справа №  2-а-6185/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Мазуренко О.В.,     за участю представників сторін

від позивача:            Кулініченко С.В.,                                                  

від відповідача:        Козленко С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу


за позовом   Комунального підприємства «Теплотрансбуд»

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області

про визнання нечинним та скасування рішення, -


В С Т А Н ОВ И В:

Комунальне підприємство «Теплотрансбуд» (надалі – позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (надалі – відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення – рішення №00088/3/1642 від 07.05.2010 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що податкове повідомлення-рішення від 07.05.2010 р. №00088/3/1642, прийняте на підставі акту перевірки податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища від 28.09.2009 р. №2173/1501/33123807, є неправомірним, оскільки у ході перевірки встановлено порушення позивачем приписів Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2009 р. №303 «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» (надалі – Порядок №303). На думку позивача, вказана перевірка не належить до компетенції податкового органу, оскільки останній не має права здійснювати контроль за дотриманням лімітів та дозволів на розміщення відходів, так як це є виключною компетенцією інших органів виконавчої влади.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив з підстав наведених у запереченнях до позовної заяви.

Зокрема, в обґрунтування своєї правової позиції відповідач вказує, що перевірка позивача здійснювалась у мажах повноважень та на підставі законодавства, а саме - пункту 1 частини першої статті 11 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

Уході проведення перевірки встановлено порушення позивачем приписів пункту 8 Порядку №303, у зв’язку з незастосуванням позивачем при обчисленні суми збору за розміщення відходів підприємство не застосувало підвищуючий коефіцієнт за розміщення відходів при відсутності лімітів розміщення відходів та дозволів – п’ятикратний розмір до обчисленої в установленому порядку суми збору за період з 20.09.08 р. по 30.09.08 р. та за четвертий квартал 2008 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцію в Обухівському районі Київської області складено акт про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) збору за забруднення навколишнього природного середовища від 28.09.09 р. №2173/1501/33123807.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення – рішення від 07.05.2010 р. №00088/1501/0/4284 про визначення позивачу податкового зобов’язання у розмірі 145075, 56 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища та 59838, 58 грн. штрафної санкції .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Юридичну особу - комунальне підприємство «Теплотрансбуд», створено на підставі рішення Обухівської районної ради Київської області №168 від 12.08.2004 р. внаслідок реорганізації Обухівського районного виробничого управління житлово-комунального господарства та зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 30.09.2004 р. за №13421020000000127 та перебуває на податковому обліку з 08.10.2004р. за №2240. До сфери діяльності комунального підприємства «Теплотрансбуд» віднесено виконання робіт по полігону твердих побутових відходів та складування відходів.

Листом від 09.08.2007 р. №126 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області повідомило позивача про надання йому дозволу та погодження лімітів на розміщення відходів у 2008 році. При цьому зазначено, що висновок Обухівської районної санітарно-епідеміологічної станції щодо санітарно-епідеміологічного стану звалища твердих побутових відходів необхідно поновити до 30 червня 2008 року. У разі невиконання – дія дозволу буде призупинена з 01.07.2008 р.

Листом від 12.09.2008 р. №05-09/752 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області повідомило комунальне підприємство «Теплотрансбуд» та Державну податкову адміністрацію в Київській області про зупинення з 20 вересня 2008 року дії дозволу №145-14 від 14.08.07 на розміщення відходів у 2008 році на Обухівському районному звалищі твердих побутових відходів, яке експлуатує КП «Теплотрансбуд» у зв’язку з відсутністю висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на Обухівське районне звалище твердих побутових відходів, порушенням КП «Теплотрансбуд» умов здійснення діяльності на звалищі твердих побутових відходів, що призвело до загоряння відходів, а також його переповненням.

Судом встановлено, що 28.09.2009 р. відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища, поданих до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області за дев’ять місяців 2008 року (вх. №40193 від 22.12.2008 р.) та за 2008 рік (вх. №58018 від 09.02.2009 р.)

У ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем приписів пункту 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. №303, а саме - підприємством занижено податкові зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за дев’ять місяців 2008 року на 18083, 52 грн. та за 2008 рік на 126992, 04 грн., всього – на 145075, 56 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2009 р. №00088/1501/1/4847, відповідно до якого позивачеві визначену суму податкового зобов’язання за основним платежем у розмірі 145075, 56 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – у розмірі 59838, 58 грн., загалом - 204914, 14 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся зі скаргами до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області, Державної податкової адміністрації у Київській області та Державної податкової адміністрації України. Однак, зазначені скарги залишені без задоволення, а рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі без змін.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Відповідно до статті 44 Закону України від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища» за розміщення відходів суб'єктом господарювання сплачується збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 39 Закону України від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР «Про відходи» (надалі – Закон України №187/98-ВР) передбачено, що за розміщення відходів із суб’єкта підприємницької діяльності стягується плата.

Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю  обсягу утворених відходів залежно від рівня їх небезпеки, кількості попередньо накопичених  відходів, ступеня безпеки спеціально відведених місць чи об'єктів та цінності території, на якій вони розміщені (частина друга статті 39 Закону України №187/98-ВР).

Відповідно до частини десятої статті 39 Закону України №187/98-ВР плата за понадлімітне розміщення відходів визначається шляхом множення відповідних ставок плати за розміщення відходів у межах встановлених лімітів на величину перевищення фактичного  обсягу і множення цих сум на коефіцієнт, який дорівнює п'яти.

У разі відсутності у суб'єкта підприємницької діяльності дозволу на розміщення відходів, весь обсяг відходів враховується як понадлімітний. Плата за розміщення відходів у таких випадках визначається відповідно до цього Закону (частина одинадцята статті 39 Закону України №187/98-ВР).

Відповідно до пункту 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. №303 збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за розміщення відходів .

Пунктом 4 Порядку №303 визначено, що суми збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів на розміщення відходів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів.

Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, зі змінами і доповненнями,  затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.99 № 162/379, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 за № 544/3837, (далі - Інструкція № 162),   визначено єдиний порядок обчислення, сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та подання податкових розрахунків зі збору.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 162 платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Ліміти на утворення та розміщення відходів розробляються, затверджуються і переглядаються в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів».

Відповідно до пункту 18 зазначеного Порядку, ліміти на розміщення відходів установлюються терміном на один рік. У разі утворення відходів, що перевищують обсяги затверджених лімітів, власник відходів повинен одержати на них окремий дозвіл. Для одержання  такого дозволу власник відходів повинен подати до органів Мінекоресурсів на місцях техніко-економічне обґрунтування утворення додаткових обсягів відходів, а також довідку щодо можливості їх екологічно безпечного розміщення.

Пунктом 15 Порядку №303 встановлено, що контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюють органи державної податкової служби.

Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів (пункт 9 Порядку № 303).

Збір сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації (пункт. 10 Порядку №303).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку,  встановлених  законами  України,  мають право, зокрема: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих  податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Таким чином, посилання позивача на неправомірність оскаржуваного рішення, у зв’язку з відсутністю повноважень у податкового органу здійснювати контроль за дотриманням лімітів та дозволів на розміщення відходів, так як це є виключною компетенцією інших органів виконавчої влади, є необґрунтованими.

Щодо пояснень позивача стосовно сплати ним у 2008 році збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі, що відповідає фактичним обсягам в межах затверджених лімітів на розміщення відходів, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (надалі – Закон України № 2181).

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України № 2181.

Пунктом 13 Порядку №303 визначено, що платники несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасну сплату збору згідно із законодавством. Не внесені своєчасно кошти збору стягуються з платників у встановленому законодавством порядку.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до поданих до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за дев’ять місяців 2008 року та за 2008 рік  КП «Теплотрансбуд» задекларувало нарахування сум збору за розміщення відходів, обчислених в межах лімітів.

  Пунктом 8 Порядку №303 визначено,  що у разі відсутності у платника збору затверджених у встановленому порядку лімітів скидів та розміщення відходів чи допущення понадлімітних обсягів скидів та розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку у десятикратному розмірі (дана редакція діє з 1 січня 2009 року, до внесення змін до Порядку №303 в частині обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища та подання податкової звітності й сплати збору Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.08 № 1050, збір обчислювався в установленому порядку у п’ятикратному розмірі)

Таким чином, підприємством порушено пункт 8 Порядку №303, оскільки при обчисленні суми збору за розміщення відходів не застосувало підвищуючий коефіцієнт за розміщення відходів при відсутності лімітів розміщення відходів та дозволів – п’ятикратний розмір до обчисленої в установленому порядку суми збору  за період з 20.09.2008 р. по 30.09.2008 р. та за четвертий квартал 2008 року.

На письмовий запит Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 28.09.2009 р. №2035/10/15-037 про надання інформації про обсяги розміщених відходів на полігоні по розміщенню твердих побутових відходів, що знаходиться в с. Трипілля, за період з 20.09.2008 р. по 30.09.2008 р. включно, КП «Теплотрансбуд» довідкою від 28.09.09 №95 повідомило, що на вказаному полігоні за період з 20.09.08 по 30.09.08 підприємством було розміщено 546 тон відходів.

Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 8 Порядку №303 підприємством занижено податкові зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за дев’ять місяців 2008 року на суму 18083,52 грн. (за даними платника – 54013,38 грн., за даними перевірки – 72096,90 грн.), за 2008 рік - на суму 126992,04 грн. (за даними платника – 32050,11 грн., за даними перевірки – 159042,15 грн.), всього занижено податкові зобов’язання на суму 145075,56 грн.

Судом також встановлено, що відносно посадових осіб позивача порушено кримінальну справу №16-1490.

Під час розгляду кримінальної справи, в судовому засіданні, обвинувачені директор ОСОБА_3 та головний бухгалтер комунального підприємства «Теплотрансбуд» ОСОБА_4, визнали себе винними у підробленні офіційних документів підприємства у період з 20 вересня 2008 року по 01 липня 2009 року, що виявилось в ухиленні від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 1086450, 00 грн. через не застосування підвищуючого коефіцієнту при обчисленні суми збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до вимог Порядку №303, статтей 33 та 39 Закону України «Про відходи», а також статтей 44, 55 Закону Україну «Про охорону навколишнього природного середовища»

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 12.03.2010 р. по кримінальній справі № 1-47/10 зазначених осіб звільнено від кримінальної відповідальності та передано трудовому колективу комунального підприємства на «Теплотрансбуд» на поруки.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України вирок кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення – рішення №00088/3/1642 від 07.05.2010 р. Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 69-72, 86, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Теплотрансбуд» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення – рішення №00088/3/1642 від 07.05.2010 р.- відмовити.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова  або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                   Лисенко В.І.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 03.08.2010 р.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740

 «03» серпня 2010 року

№2-а-6185/10/1070                                                                                          

Комунальне підприємство «Теплотрансбуд»

вул. Миру, 13/А, м. Обухів, Київська область, 08702

Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 30.07.2010 р. в адміністративній справі №2-а-6185/10/1070.

Суддя                                                                  Лисенко В.І.

_____________________________________________________________________________

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740

«03» серпня 2010 року

№2-а-6185/10/1070                                                                                          

Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області

вул. Каштанова, 20, м. Обухів, Київська область 08700

Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 30.07.2010 р. в адміністративній справі №2-а-6185/10/1070.

Суддя                                                                  Лисенко В.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація