АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Гошовського Г.М. (головуючий),
Марчука О.П., Лізанця П.М.
з участю прокурора – Сирохман Л.І. , підсудних - ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника - ОСОБА_3, розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника Ужгородського міжрайонного прокурора на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2010 року , яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Ужгорода, мешканець АДРЕСА_1, середньо-спеціальною освітою, непрацюючий, неодружений, не судимий ,
засуджений за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 ( п’ять ) років позбавлення волі; за ч.2 ст. 190 КК України на 2 ( два ) роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 5 (п’яти ) років позбавлення волі .
У скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 304 КК України виправданий.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, уродженець м. Ужгорода, мешканець АДРЕСА_2, середньою освітою, непрацюючий, неодружений, не судимий ,
засуджений за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі; за ч.3 ст. 357 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначено покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі .
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, уродженець м. Ужгорода, мешканець АДРЕСА_3, середньою освітою, непрацюючий, неодружений, не судимий ,
засуджений за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 ( п’ять ) років позбавлення волі;
На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_1, ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням на них обов’язку без дозволу органів кримінально-виконавчої системи не змінювати місця проживання, роботи , періодично зявлятися в ці органи для реєстрації.
Справа № 11- 588 /10 Номер рядка статистичного звіту: 12
Головуючий у першій інстанції : Івашкович І.І.
Доповідач : Марчук О.П.
- 2 -
На підставі ст. 75,104 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням на нього обов’язку без дозволу органів кримінально-виконавчої системи не змінювати місця проживання, роботи , періодично зявлятися в ці органи для реєстрації.
Запобіжним заходом підсудним: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, залишено попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази постановлено повернути потерпілому за належністю.
Цивільний позов не заявлявся.
За вироком ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, визнані винуватими за вчинені злочини при таких обставинах.
18.08.2009 року приблизно о 23 годині 00 хвилин на спортивному майданчику с. Розівка Ужгородського району ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння , після спільного розпиття спиртних напоїв з потерпілим ОСОБА_5, застосувавши насильство небезпечне для життя та здоровя останнього , яке виразилося у нанесенні ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ударів ногами та руками по тілу потерпілого, відкрито викрали у ОСОБА_5 гроші в сумі 140 гривень , 10 Євро та мобільний телефон Нокія , а ОСОБА_4 крім того, заволодів паспортом ОСОБА_5, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 369,80 гривень.
Також, 13.12.2009 року приблизно о 22 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні бару West по вул. Митній в м. Ужгороді , шляхом обману та зловживання довірою заволодів належним ОСОБА_6 мобільним телефоном Нокія, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 1074 гривень.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 через невідповідність призначеного їм покарання тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок мякості, невідповідністю висновків суду , викладених у вироку , фактичним обставинам справи , істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Зазначає, що мотивувальна частина виправдувального вироку не містить формулювання обвинувачення , яке пред’явлене підсудному ОСОБА_1 і визнане судом не доведеним, а також підстави для виправдання підсудного за ч.1 ст. 304 КК України з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. З цих підстав просить вирок скасувати , а справу направити на новий судовий розгляд .
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора , який підтримав апеляцію, пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
Вирок, який постановляється іменем України, є найважливішим актом правосуддя у кримінальних справах і повинен відповідати вимогам статей 321-339 КПК України.
Зокрема, відповідно до вимог ст. 323 КПК України суд повинен оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному , повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і постановити законний та обґрунтований вирок.
Ці вимоги судом не дотримано. У даній справі постановлений щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вирок містить істотні недоліки, у зав’язку з чим, його не можна визнати законним та обґрунтованим.
За змістом ч.4 ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення , яке пред’явлене підсудному і визнане судом не доведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Суд першої інстанції у вироку не навів формулювання обвинувачення , яке було пред’явлене підсудному ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 304 КК України ,
- 3 -
не здійснив аналіз і оцінку доказів , як тих, що були зібрані на досудовому слідстві , так і подані у судовому засіданні , не навів висновки , про те, чому суд відкинув докази обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного , обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі , яка вчинила злочин, має бути призначене покарання , необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Підстави для призначення більш мякого покарання визначаються ст. 69 КК України , яка надає суду право призначити основне покарання нижче від найнижчої межі , встановленої в санкції статті Особливої частини тільки за наявності декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину , з урахуванням особи винного. Крім того, при призначенні покарання суд може визнати пом’якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч.1 ст. 69 КК України. Таке рішення суду у всякому разі повинно бути вмотивованим у вироку.
При визначенні міри покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 суд першої інстанції вказаних вимог законодавства не дотримався. Судом не враховано ступінь небезпечності та тяжкості вчинених злочинів. Крім того, ОСОБА_1 вчинив новий умисний злочин під час перебування під слідством , що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив.
Посилаючись у вироку на такі пом’якшуючі обставини , як розкаяння у вчиненому та відшкодування заподіяної шкоди, суд залишив позаувагою те, що підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчинених злочинах у судовому засіданні не визнав, давав показання , що не узгоджуються з показаннями інших підсудних , зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами (т.3 а.с. 53-54). Шкоду потерпілому ОСОБА_5 відшкодовано підсудним ОСОБА_2, про що в матеріалах справи є відповідна заява потерпілого ( т. 1 а.с. 171).
Суд першої інстанції не вмотивував свого рішення про застосування ст. 69 КК України щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Обставин , які істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого злочину у вироку не наведено .
За таких обставин , колегія суддів вважає , що суд першої інстанції , звільняючи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням необґрунтовано прийшов до висновку , що виправлення й перевиховання підсудних можливе без ізоляції їх від суспільства.
Доводи апелянта слід визнати обґрунтованими.
Допущенні судом першої інстанції порушення вимог кримінального та кримінально-процесуального закону перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний , обґрунтований та справедливий вирок, а тому, згідно ч.1 ст. 367, ч.1 ст. 370, ч. 2 ст. 374 КПК України тягнуть за собою скасування ухваленого вироку і повернення справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції .
При новому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені недоліки, всебічно, повно й об’єктивно дослідити обставини справи , дати належну оцінку доказам в їх сукупності та ухвалити в справі законне рішення.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України , апеляційний суд
УХВАЛИВ:
апеляцію помічника Ужгородського міжрайонного прокурора задовольнити , вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2010 року в частині засудження ОСОБА_1, ОСОБА_4, скасувати , а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Запобіжним заходом щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4, залишити підписку про невиїзд.
В решті вирок суду залишити без змін.
Судді: