Категорія №2.11.14
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 жовтня 2010 року Справа № 2а-7035/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ірметової О.В.
при секретарі: Вівдюк М.М.
за участю:
представник позивача: Откидач О.В.,
представник відповідача: Прокопенко Н.О.,
роз?глянувши у відкритому судово?му засіданні матеріали адмін?істративної справи за адміні?стративним позовом ОСОБА_3 в інтересах Державного підприємства «Свердловантрацит» (ВП «Шахта «Червоний партизан») до Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області про визнання протиправним дії та зобов’язання вчинити певні дії –
В С Т А Н О В И В:
16 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 в інт?ересах Державного підприємс?тва «Свердловантрацит» (ВП «Шахта «Червоний партизан») до Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області про визнання протиправним дії та зобов’язання вчинити певні дії.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 квітня 2006 року за № 12 між Державною податковою інспекцією у м. Свердловську та ВП " Шахта "Червоний парти зан" Державного підприємства "Свердловантрацит" на підставі п.10.2. ст. 10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.05р. № 2711 -IV, п.16 Постанови КМУ "Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії" № 191 от 22.02.2006р., був укладений договір про реструктуризацію податкового боргу, без пені і штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно з цим договором ДПІ у м. Свердловську надає ВП "Шахта" Червоний партизан" ДП "Свердловантрацит" розстрочення сплати податкового боргу, що обліковується за даними карток особових рахунків на підставі довідки № 7265 від 25.04.2006 р. про суму податкового боргу станом на 01.01.2005 р, який не погашено на день складання довідки на загальну суму 504763 грн., терміном на десять років з дня укладення цього договору, тобто з 27 квітня 2006 р. до 27 квітня 2016 р. з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 27 квітня 2008 р., та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками, згідно графіку погашення податкової роз строчки у сумі 5257,95 грн., який є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов відповідного договору ВП "Шахта" Червоний партизан" ДП "Свердловатрацит" своєчасно сплачувало податковий борг, згідно графіка погашення податкової розстрочки, а саме: платіжне доручення №453 від 13.04.2010 року на суму 5257,95 грн., платіжне доручення №814 від 17.06.2010 року на суму 5257,95 грн., платіжне доручення №1014 від 14.07.2010 року на суму 5257,95 грн., платіжне доручення №1161 від 10.08.2010 року на суму 5257,95 грн., де в графі призначення платежу у відповідних платіжних дорученнях ДП "Свердловантрацит" зазначило, що оплата здійснюється за реструктуризацію податкового боргу за забруднення навколишнього середовища згідно договору № 12 від 27/04/2006 року.
Також позивач зазначив, що незважаючи на цільове призначення платежів, яке вказано в платіжному дорученні ДПІ у м. Свердловську надсилає на підприємство повідомлення про розподіл відповідних сум сплачених ДП "Свердловантрацит" на погашення податкової розстрочки, у рахунок погашення загальної суми податкового боргу підприємства: № 112130026348060 від 13.04.2010 року, № 112130026393013 від 17.06.2010 року № 112130026411631 від 14.07.2010 року, № 112130026433347 від 10.08.2010 року.
Позивач вважає такі дії ДПІ у м. Свердловську незаконними, та просить суд зобов’язати відповідача суми сплачені за вказаними платіжними дорученнями зарахувати відповідно призначеному платежу.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити у повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. В запереченнях проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що право проводити розподіл сплаченої суми на погашення податкового боргу (його частини) та погашення пені надано податковому органу п.п. 16.3.3. п. 16.3 ст. 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою закріплено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з договору від 27 квітня 2006 року за № 12 укладеного між сторонами у справі на підставі п.10.2. ст. 10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.05р. № 2711 -IV, п.16 Постанови КМУ "Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії" № 191 от 22.02.2006р., про реструктуризацію податкового боргу, без пені і штрафних (фінансових) санкцій, ДПІ у м. Свердловську надає ВП "Шахта" Червоний партизан" ДП "Свердловантрацит" розстрочення сплати податкового боргу, що обліковується за даними карток особових рахунків на підставі довідки № 7265 від 25.04.2006 р. про суму податкового боргу станом на 01.01.2005 р, який не погашено на день складання довідки на загальну суму 504763 грн., терміном на десять років з дня укладення цього договору, тобто з 27 квітня 2006 р. до 27 квітня 2016 р. з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 27 квітня 2008 р., та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками, згідно графіку погашення податкової роз строчки у сумі 5257,95 грн., який є невід'ємною частиною договору.
Позивачем ДП "Свердловатрацит" було сплачено податковий борг, відповідно до платіжних доручень №453 від 13.04.2010 року на суму 5257,95 грн., платіжне доручення №814 від 17.06.2010 року на суму 5257,95 грн., платіжне доручення №1014 від 14.07.2010 року на суму 5257,95 грн., платіжне доручення №1161 від 10.08.2010 року на суму 5257,95 грн., де в графі призначення платежу у відповідних платіжних дорученнях зазначило, що оплата здійснюється за реструктуризацію податкового боргу за забруднення навколишнього середовища згідно договору № 12 від 27/04/2006 року.
Судом відхиляються за необґрунтованістю доводи відповідача щодо правомірності дій щодо самостійного розподілу такої сплаченої суми відповідно до п. 7.7. ст. 7, п.п. 16.3.3. п. 16.3 ст. 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 року за № 843/11123, Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843, на підставі наступного.
Відповідно до вимог пункту 7.7. статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається відповідач як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми збору за забруднення навколишнього природного середовища у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.
З наведеного вбачається, що ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючі органи, чи то платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов'язань. Ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.
Згідно пункту 2 статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року N 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.
На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 року за № 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІУ «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику .
Аналізуючи вищенаведені норми суд дійшов до висновку, що тільки позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.
Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України держава гарантує захист майнових прав підприємства.
За приписами статті 8 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» порядок зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних цільових фондів встановлюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону та інших законів України.
Згідно статті 50 Бюджетного кодексу України, якою встановлений порядок виконання Державного бюджету України за доходами, визначено, що податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Відповідно до підпункту 2.4 пункту 4 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 року № 131 (у редакції наказу Державного казначейства України від 03 березня 2008 року № 80) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за № 67/5258, платники перераховують платежі до державного бюджету на бюджетні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, за місцезнаходженням (місцем проживання) платника. Платежі здійснюються платниками у безготівковій або готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку. Розрахункові документи про сплату платежів до державного бюджету мають бути оформлені платниками згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України.
Сплатою платником податку податкових зобов'язань вважається саме перерахування на казначейський рахунок державного бюджету відповідної суми податку. До того ж, Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
За таких підстав суд дійшов до висновку, що відповідач з перевищенням повноважень здійснив перерозподіл платежів за реструктуризацію податкового боргу за забруднення навколишнього середовища, сплаченого згідно з договором №12 від 27.04.2006 року, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах Державного підприємства «Свердловантрацит» (ВП «Шахта «Червоний партизан») до Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області про визнання протиправним дії та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області стосовно зарахування грошових коштів не у відповідності до призначення платежу.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у м.Свердловську Луганської області суми сплачені Державним підприємством «Свердловантрацит» за платіжними дорученнями №453 від 13.04.2010 року на суму 5257,95 грн., №814 від 17.06.2010 року на суму 5257,95 грн., №1014 від 14.07.2010 року на суму 5257,95 грн., №1161 від 10.08.2010 року на суму 5257,95 грн., зарахувати відповідно до призначення платежу.
Стягнути на користь Державного підприємства «Свердловантрацит» з Державного бюджету судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 08 жовтня 2010 року.
СуддяО.В. Ірметова