КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-13412/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко И.И.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" вересня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Заяць В.С., Цвіркуна Ю.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області про зобов’язання нарахувати недоплачену ,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому просив відповідача зобов’язати нарахувати на його користь недоплачену допомогу, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006- 2008 роки.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року позов задоволено частково: зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України»Про загальнообов’язкове пенсійне страхування «та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу державна соціальна допомога як дитині війни має розраховуватися з липня 2007 року та з травня 2008 року відповідно до мінімальної пенсії за віком.
З таким висновком суду не можна погодитися.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію наведеної норми зупинено з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом 11.12.2008 року, тому колегія суддів вважає доцільним відмовити в задоволенні позовних вимог за 2007 рік..
З приводу задоволених позовних вимог за 2008 рік, колегія суддів зазначає наступне.
п.п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 42 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції до 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оскільки позовна заява надійшла до суду 03.12.2008, застосовуючи ст.99,100 Колегія суддів важає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 03.12.2008 року по 22.05.2008 року
Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.
Таким, чинном колегія суду прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги частково, а постанову суду скасуванню.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.4-11,160,195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області - задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року- скасувати.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 пенсії з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 03 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року –неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну 30 відсоткову надбавку до пенсії як дитині війни, у відповідності до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 03 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум».
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І. Цвіркун