Категорія №6.6.6
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 серпня 2010 року Справа № 2а-5362/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Захарової О.В.,
при секретарі Смішливій І.М.,
за участю сторін:
від позивача: Білаш Л.І., довіреність № 6 від 10.01.2010,
від відповідача: не прибув,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області до Приватного підприємства «Салют-2003» про стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В:
27 листопада 2007 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум», Приватного підприємства «Салют-2003» про визнання господарського зобов’язання, підтвердженого договором, недійсним, стягнення грошових коштів.
Після уточнення позовних вимог позивач просив стягнути:
- з ПП «Салют-2003» на користь ТОВ «Форум» одержані за нікчемним правочином № 12-01-04/С/Х/10 від 12.01.2004 грошові кошти (вартість проданої продукції) на загальну суму 350 000,00 грн., видати наказ;
- з ТОВ «Форум» в доход Державного бюджету України отриману за нікчемним правочином № 12-01-04/С/Х/10 від 12.01.2004 сільськогосподарську продукцію (насіння соняшника) в кількості 280 тон на суму 350 000,00 грн., а у разі неможливості повернути майно в натурі – стягнути первісну вартість отриманої продукції в сумі 350 000,00 грн., видати наказ.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року у задоволені позову відмовлено за необґрунтованістю.
05 травня 2009 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року залишено без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2010 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області задоволено частково. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.10.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.05.2009 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
З ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.06.2010 вбачається, що відповідач-2 про призначення судових засідань по справі, судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно 20.10.2008 та 05.05.2009 належним чином не повідомлений.
Крім того, дані про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи відповідача-2 в результаті його ліквідації, відповідно до ч. 9 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», судами також не зазначені.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року закрито провадження в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум» у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум», Приватного підприємства «Салют-2003» про визнання господарського зобов’язання, підтвердженого договором, недійсним, стягнення грошових коштів у зв’язку з ліквідацією юридичної особи, яка була стороною у справі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.
Представник першого відповідача у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
У відповідності до ч. 1 ст. 39 КАС України, якщо зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України.
Тому, згідно вказаної статті, відповідача – ПП «Салют-2003» - викликано в судове засідання через газету «Наша газета» та у зв’язку з цим відповідач вважається належним чином повідомлений про дату та місце судового засіданя.
З огляду на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 21 травня 2003 року за № 25370169Ю0043352 (арк. справи 10).
ПП «Салют-2003» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (арк. справи 12).
Підприємство відповідача зареєстровано платником податку на додану вартість свідоцтвом від 04 червня 2003 року під № 17312930.
Актом № 239 від 15.08.2006 анулювано реєстрацію платника податку на додану вартість.
Із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців вбачається, що в Єдиному державному реєстрі є запис щодо внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи Приватного підприємства «Салют-2003», що не пов’язано з її банкрутством.
Судом встановлено, що 12.01.2004 між ТОВ «Форум» - Покупець м. Свердловськ, вул. Енгельса, 51, в особі президента Кузьміної Л.М. та ПП «Салют-2003» - Продавець м. Луганськ, вул. Набережна, 77а, в особі директора Бездольного В.М. було укладено договір №12-01-04/С/Х/10 на передачу у власність сільськогосподарської продукції – насіння соняшника.
Загальна кількість товару за договором склала 600 тон, вартість за 1 одиницю товару – 1 300,00 грн., загальна вартість товару – 780 000,00 грн., у тому числі ПДВ – 130 000,00 грн.
Згідно з зазначеним продажем продукції Покупцю - ТОВ «Форум» Продавцем – ПП «Салют-2003» була виписана видана податкова накладна, яка завірена печатками та підписами представників обох сторін, а саме № 18 від 12.01.2004 на суму 350 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 58 333, 33 грн.
На виконання зазначеної угоди, з розрахункового рахунку ТОВ "Форум" було перераховано на розрахунковий рахунок ПП "Салют-2003" грошові кошти в загальній сумі 350 000, 00 грн. за платіжним дорученням від січня 2004 року.
Згідно рішення Господарського суду Луганської області від 03 липня 2006 року у справі за позовом Ленінської МДПІ м. Луганська до Приватного підприємства «Салют-2003», позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська були задоволені повністю. Визнано установчі документи ПП «Салют-2003» ідентифікаційний код 32474222, недійсними з моменту реєстрації підприємства з 21.05.2003 та зобов’язано відповідача здійснити ліквідацію ПП «Салют-2003» відповідно до чинного законодавства.
На підставі цього 17.07.2006 за № 1 382 131 0000 009062 до ЄДР внесено запис про судове рішення щодо припинення юридичної особи відповідача, що не пов’язане з банкрутством.
Договір №12-01-04/С/Х/10 від 12.01.2004 укладено між ТОВ «Форум» та ПП «Салют-2003» під час здійснення ПП «Салют-2003» господарської діяльності, подання податкової звітності.
З ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України вбачається, що господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Як зазначалося, рішенням Господарського суду Луганської області від 03 липня 2006 року визнано установчі документи ПП «Салют-2003» недійсними з моменту реєстрації підприємства з 21 травня 2003 року у зв’язку з тим, що фактично документи, печатка та штамп МПП «Тонікс-Буд» у директора Жильцова А.Ю. не знаходились і він не мав можливості займатися підприємницькою діяльністю, зокрема укладати договір №09-02/04-СХ/21 від 09.02.2004 року та видавати і підписувати видаткові та податкові накладні.
Наявність наміру сторін зобов’язання означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається і суперечність її мети з інтересами держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Таким чином, договір №12-01-04/С/Х/10 від 12.01.2004 року був укладений між ТОВ «Форум» та ПП «Салют-2003» на постачання сільськогосподарської продукції – насіння соняшника, укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому є нікчемним, оскільки Приватне підприємство «Салют-2003» було створено без наміру здійснення законної підприємницької діяльності в наслідок порушення публічного порядку створення та реєстрування суб’єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін — у разі виконання зобов’язання обома сторонами — в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Однак вказані в зазначеній статті санкції є конфіскаційними та стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських як такі, що відповідають визначенню, передбаченому в частині 1 ст. 208 ГК України.
Частиною 1 статті 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
У зв’язку з цим такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених відповідно до ст. 250 ГК України.
Як вбачається зі ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Позивач вимагає стягнути з ПП «Салют-2003», м. Луганськ, Кам’янобрідський р-н, вул. Набережна, 77А, на користь ТОВ «Форум», м. Свердловськ, вул. Енгельса, 51, грошові кошти (вартість продукції) на загальну суму 350 000,00 грн., видати наказ.
Але, за наявними у справі доказами суд встановив, що у зв’язку з ліквідацією за рішенням від 03 липня 2006 року по справі №12/333пн-ад ПП «Салют-2003» з 15.08.2006 року знято з податкового обліку в Ленінської МДПІ м. Луганська, а свідоцтво платника ПДВ № 17312930, видане 04.06.2003 року, анульовано актом № 239 від 15 серпня 2006 року, що унеможливлює прийняття рішення відносно ліквідованого суб’єкта з огляду на строки можливого застосування адміністративно-господарських санкцій, визначені ст. 250 ГК України.
Таким чином, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду для застосування адміністративно-господарських санкцій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області до Приватного підприємства «Салют-2003» про стягнення грошових коштів відмовити повністю за пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 25 серпня 2010 року
Суддя О.В. Захарова