Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
29 вересня 2010 р. № 2-а- 7812/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого – судді Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,
за участю представників позивача Дробот С.І. , відповідача -Хрущової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення рішення,
В С Т А Н О В И В:
Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0004931501/0 від 29.12.2006 року.
Постановою господарського суду Харківської області від 04 квітня 2007 року позовні вимоги були задоволені. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду постанову господарського суду Харківської області від 04 квітня 2007 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволення позову відмовлено. На вказану постанову Харківського апеляційного адміністративного суду було подано касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 квітня 2010 року касаційну скаргу Казенного підприємства “Зміївський ремонтний енергомеханічний завод” задоволено частково, постанову Господарського Харківської області від 04.04.2007 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного сулу від 26.06.2007 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В ухвалі Вищого адміністративного суду України зазначено про погодження з висновком суду першої інстанції про неможливість зміни податковим органом призначення платежу.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 27.12.2006р. фахівцями ДПІ у Зміївському районі було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання порушення податкового законодавства, за результатами якої складено акт №636/15-039/08326540 від 27.12.2006 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0004931501/0 від 29.12.2006 р., до позивача застосовані штрафні санкції на підставі п.п. 17.1.7 и. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам», в зв’язку з чим позивач повинен сплатити до бюджету штрафну (фінансову) санкцію з податку на додану вартість у розмірі 50% та в сумі 7871,60 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.
Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, при нарахуванні штрафних санкцій відповідачем не було прийнято до уваги призначення платежу згідно платіжних доручень №921, 904 та 1005 на сплату ПДВ. Сплачені суми ПДВ відповідачем, всупереч зазначеного позивачем призначення платежу, відносились на погашення податкового боргу, що виник раніше, штрафних санкцій, а не зараховувались як сплата поточних платежів, що привело до неправомірного нарахування штрафних санкцій. Платіжні документи про сплату поточних платежів по податкових деклараціях при перевірці не досліджувались.
Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких відповідач зазначив, що вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях. Висновок позивача про погашення узгодженого податкового зобов’язання по ПДВ за липень 2006р. робиться позивачем лише на підставі того, що в реквізитах «призначення платежу»платіжних доручень № 921, 904, 1005 зазначено - «ПДВ за липень», вказані суми погасили існуючий податковий борг, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань визначених у деклараціях.
Представник позивача - Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" Дробот С.І. - в судове засідання з’явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Хрущова О.О. - в судове засідання з’явилася, просила відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях до адміністративного позову.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Харківської області 27.12.2006 року була проведена документальна невиїзна перевірка з питань порушень податкового законодавства Казенним підприємством "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", за результатами якої складено акт від 27.12.2006 року № 636/15-039/0832654.(а.с. 7)
Відповідно до висновків акту від 27.12.2006 року № 636/15-039/0832654 було встановлено порушення КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по ПДВ по декларації № 14251 від 19.08.2006 року, та відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам»за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання нарахована штрафна санкція у сумі 7871,60 грн. за період з 30.08.2006 року по 22.12.2006 року в розмірі 50%.(а.с. 7)
На підставі акту від 27.12.2006 року № 636/15-039/0832654 ДПІ у у Зміївському районі Харківської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2006 року № 0004931501/0, яким визначено податкове зобов’язання з ПДВ на загальну суму 7871,60 грн. (а.с. 9)
Суд зазначає, що п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено застосування до платників податків штрафів у розмірі від 10 до 50 %, якщо платник не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків.
Позивачем 22.12.2006 р. сплачено суму ПДВ у розмірі 15743,19 грн. із зазначенням призначення платежу: «ПДВ за листопад 2006 року»(а.с. 15).
Вказана сума, всупереч призначенню платежу, була зарахована відповідачем на сплату по податковій декларації за липень 2006 р. без дослідження призначення платежу в платіжному дорученні, що підтверджується актом перевірки та копією облікової картки платника податку –позивача станом на 31.12.2006 року.
За даними перевірки, кількість днів затримки по податковій декларації з ПДВ №14251 від 19.08.2006 р. (декларація за липень 2006 р.) складає 114 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов'язань.
Дані висновки акту перевірки не відповідають дійсності та документально не підтверджуються.
Згідно податкової декларації з ПДВ №14251 від 19.08.2006 р. (декларація за липень 2006 р.) позивачем по рядку 18.1 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 64410,00грн. Підприємством сплачена сума ПДВ до бюджету згідно наступних платіжних доручень:
- №921 від 31.08.2006 р. на суму 36400,0 грн.
- №904 від 23.08.2006 р. на суму 4471,0 грн.
- №1005 від 19.09.2006 р. на суму 23539,0 грн.
Всього сплачено на суму 64410,0 грн.
Вказані платіжні документи відповідачем не досліджувалися в акті перевірки.
Таким чином, вся сума податкових зобов’язань по податковій декларації з ПДВ за липень 2006 р. в сумі 64410,00 грн. сплачена позивачем вказаними платіжними дорученнями, а саме: 23.08.2006 р., 31.08.2006 р. та 19.09.2006 р. Платіж на суму 16257,98 грн. від 22.12.2006р., який зазначений в розрахунку штрафних санкцій у додатку до акту перевірки, не мав своїм призначенням погашення зобов’язань за липень 2006 року, тому сума нарахованої штрафної санкції не відповідає дійсності та спростовується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №921, 904 та 1005 про сплату суми податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за липень 2006 р.
Суд зазначає, що при нарахуванні штрафних санкцій відповідачем не було прийнято до уваги призначення платежу згідно платіжних доручень на сплату ПДВ. Сплачені суми ПДВ відповідачем, всупереч зазначеного позивачем призначення платежу, відносились на погашення податкового боргу, що виник раніше, а не проводились як сплата поточних платежів, що призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій.
Згідно п. 5 ст. 138 Господарського Кодексу України коштами у складі майна суб’єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Отже, до складу майна підприємства входять грошові кошти. Щодо розпорядження коштами Господарським Кодексом України передбачено наступне.
Згідно п.1 ст.134 Господарського Кодексу України суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджується належним йому (їм) майном.
Таким чином, Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Тому при сплаті податкових зобов’язань за визначений платником податку період обов’язок такого платника щодо сплати податку на додану вартість припиняється зі сплатою податку саме за такий визначений період.
Відповідно до п. 2 ст.12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов’язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у встановлений законом термін.
Відповідач в обґрунтування заперечень посилається на п. 7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якою зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) –у рівних пропорціях.
Однак, статтею 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено джерела погашення податкових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення суми ПДВ не стягувались, тому застосування норми, передбаченої п. 7.7 вказаного Закону, є неправомірним.
ДПІ у Зміївському районі Харківської області примусово стягнено всю суму на погашення податкового боргу без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Представником відповідача суду не надано доказів правомірності прийняття оспорюваних рішень.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення –рішення прийнято відповідачем у зв’язку з неправомірним зарахуванням суми сплачених податкових зобов’язань за листопад 2006 року в сумі 64410,00 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань за липень 2006 року, тобто всупереч нормі ч. 3 ст.2 КАС України.
Суд зазначає, що відповідачем до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" не застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату частини податкового зобов’язання з ПДВ за липень 2006 року згідно платіжного доручення № 1005 від 19.09.2006 року на суму 23539,000 грн., по якому граничний строком сплати є 30.08.2006 року, з урахуванням несвоєчасної сплати з 31.08.2006 року по 19.09.2006 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, кожний державний орган, суб’єкт владних повноважень діє самостійно в межах визначеної йому компетенції, не має права передавати (делегувати) свої повноваження, крім визначених законом випадків. Суд не може перебирати на себе повноваження інших суб’єктів владних повноважень та зобов’язувати їх приймати рішення, які входять до їх компетенції.
Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" органам державної податкової служби надані повноваження застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції.
Таким чином, до компетенції суду не належить право застосовувати до платника податків штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з інших підстав, ніж це було зроблено податковим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення –рішення № 0004931501/0 від 29.12.2006 року.
З огляду на зазначене, позовні вимоги Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 2, 19 Конституції України, ст. ст.7, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.134, 138 Господарського Кодексу України, ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 9,12 Закону України “Про систему оподаткування”, ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 112, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення рішення – задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0004931501/0 від 29.12.2006 року Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" ( 63404, Харківська обл., м. Зміїв, вул. Зміївська, 29) судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 3.40 (три гривні) 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 04.10.2010 року.
Суддя Білова О.В.