ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
«6» вересня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І.
при секретарі Юрченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта про стягнення грошової суми підвищення до пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до Ялтинського міського суду АРК із зазначеним позовом у порядку цивільного судочинства і просить суд :
• Стягнути на її користь з Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта суму недоплаченого підвищення до пенсії, як «дитині війни», за період з серпня 2007 року по липень 2010 року в розмірі 3783 гривні 60 копійок.
Вимоги мотивовані тим, що вона має статус «дитини війни» у розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проте відповідач незаконно не обчислює і не виплачує їй підвищення до пенсії, що передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни».
Позивач і представник відповідача у судове засідання не з’явились, просили суд вирішити справу за їхньої відсутності.
У письмових запереченнях проти позову представник Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта просив суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України розгляд цивільної справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З’ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» «дитина війни» - особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Згідно наданої копії паспорта громадянина України позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на час закінчення Другої світової війни їй було менш 18 років, тому вона має статус «дитина війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 зазначені положенні Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині того, що підвищення до пенсії чи іншого грошового утримання дітям війни виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Такі зміни, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп-2008, також визнано такими, що не відповідають Конституції України і втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.
Отже, підвищення до пенсії позивачу як «дитині війни» за 2007 – 2010 рр. мало здійснюватись: у 2007 році – з липня по грудень; у 2008 році – з травня по грудень, тобто з моменту, коли положення Законів України «Про Державний бюджет України» за відповідні роки визнані неконституційними; а також у 2009 і 2010 роках – повністю.
Частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений: з квітня по вересень 2007 року - 406 гривень, з жовтня по грудень 2007 року - 411 гривень; з квітня по червень 2008 року - 481 гривня, з липня по вересень 2008 року - 482 гривні, з жовтня по грудень 2008 року - 498 гривень. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений: у січні - жовтні 2009 року – у розмірі 498 гривень, у листопаді-грудні 2009 року - у розмірі 573 гривні. В силу Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2010 року до 31 березня 2010 року встановлений в сумі 695 гривен, у квітні 2010 року – 706 гривень.
Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року, визначено, що до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта було зобов’язано обчислити грошову суму підвищення до пенсії з урахуванням викладених вимог законодавчих актів, дії у часі норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відповідні періоди часу, а також виплачувати щомісячно обчислені у визначений спосіб грошові суми підвищення до пенсії.
Зважаючи на те, що у відповідністю з ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд дійшов висновку про невідповідність способу захисту, про застосування якого просить позивач, виниклим між сторонами правовідносинам. Виходячи з аналізу ст. 4 ЦПК України і законодавчих актів, якими регулюються публічні відносини з обчислення, призначення і виплати пенсій, а також підвищення до них, суд, визнавши незаконною бездіяльність уповноваженого органу державної влади, своїм рішення вправі тільки зобов’язати цей орган обчислити (перерахувати) і виплатити відповідні грошові суми. У протилежному випадку суд, здійснюючи обчислення підвищення до пенсії та ухвалюючи рішення про стягнення відповідної грошової суми, тим самим перебере на себе повноваження органу виконавчої влади, що є неприпустимим.
Фактично спір між сторонами виник з приводу невиконання Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ялта обов’язку з належного обчислення та виплати суми підвищення до пенсії, а не у приватних правовідносинах. Своїх обов’язків згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта не виконало не тільки щодо виплати, але й обчислення суми підвищення до пенсії.
Не сприймаючи формального застосування у цивільному процесі принципу диспозитивності, суд піддає відповідні положення статті 11 Цивільного процесуального кодексу України більш широкому тлумаченню і прямо застосовує статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує особі право на ефективний засіб юридичного захисту. Відтак, своїм рішенням суд має зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта обчислити та виплатити позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії за період з серпня по грудень 2007 року, з травня по грудень 2008 року, за 2009 рік, а також з січня по липень 2010 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка встановлювалась у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з вирахуванням частково виплаченої суми підвищення, яка згідно довідки № 4227 від 31 серпня 2010 року складає 1575 гривень 30 копійок.
З урахуванням положень ст. 7 Закону «Про соціальний захист дітей війни» відповідач має виплачувати підвищення до пенсії виключно за рахунок коштів Держаного бюджету України .
Таким чином, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 6, 7 закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 10, 11, 60, 212, 215-218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта про стягнення грошової суми підвищення до пенсії – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим у відповідністю зі ст. ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» обчислити і виплатити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, грошову суму щомісячного підвищення до пенсії за період з серпня по грудень 2007 року, з травня по грудень 2008 року, за 2009 рік повністю, а також з січня по липень 2010 року, у розмірі, який належить визначити, виходячи з 30 % мінімальної пенсії за віком за відповідний місяць, за вирахуванням частково виплаченої суми в розмірі 1575 гривень 30 копійок .
Розмір мінімальної пенсії за віком визначити відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на відповідний період, за який здійснюватиметься обчислення підвищення до пенсії.
В решті позовних вимог – відмовити.
У порядку розподілу судових витрат стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_3 суму судового збору в розмірі вісім гривень п’ятдесят копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі тридцять сім гривень, а усього – сорок п’ять гривень п’ятдесят копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Савранська Т.І.