справа № 2а-6824/09/0670
категорія 6.13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чернової Г.В. ,
при секретарі - Шакалові А.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі < Текст > до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська промислово-фінансова компанія" < Текст >
про стягнення 21910,24 грн.,-
встановив:
У жовтні 2010 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду, в якому зазначив, що ТОВ " Малинська промислово-фінансова компанія" яке має відокремлений підрозділ - філію спільнна діяльність між товариством з обмеженою відповідальністю " Малинська промислово - фінансова компанія" та ЗАТ "Радомишльський машзавод". Вказаний підрозділ є страхувальником і зареєстрований як платник страхових внесків на обов”язкове державне пенсійне страхування, в управління пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області і відповідно до Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" повинно сплачувати вказані внески до Пенсійного фонду. Філія не є юридичною особою і не може бути позивачем та відповідачем в суді, тому відповідальність по сплаті страхових внесків несе головне підприємство - юридична особа ТОВ " МПФК". Згідно розрахунків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування (звіт) за період липень-серпень 2009року у відповідача виникло зобов”язання перед Пенсійним фондом України на загальну суму 21910грн. 24коп. яка до цього часу не сплачена. Позивач вважає, що несплата боргу завдає значної шкоди інтересам держави в особі управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, то її слід стягнути в судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав зазначених в заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю. Пояснив, що ТОВ " Малинська промислово-фінансова компанія" дійсно має відокремлений підрозділ - філію спільна діяльність між товариством з обмеженою діяльністю ТОВ "МПФК" та ЗАТ "Радошльський машзавод", і є страхувальником . Проте, вважає, що вказані страхові внески мають бути сплачені після повної виплати працівникам заробітної плати. Крім того, представник відповідача повідомив, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції знаходяться вимоги про сплату недоїмки за спірний період, а тому вважає, що управління Пенсійного фонду у Малинському районі не має права звернення до суду з вказаним позовом, оскільки це може призвести до подвійного стягнення коштів з відповідача.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав:
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зареєстрований, як платник страхових внесків на обов”язкове державне пенсійне страхування і ним були порушені вимоги ст. 20 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 року № 1058 – IV, у зв»язку з цим утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування перед позивачем за період липень-серпень 2009р на загальну суму 21910,24 грн., про що свідчать розрахунки сум страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, які проведені відповідачем ( а.с.4-5).
Відповідно до статті 5 Закону N 1058-IV він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно із частиною 2 статті 17 Закону N 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 статті 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частина 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Стаття 20 Закону N 1058-IV визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.
Відповідно до частини 12 статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно із частиною 2 статті 106 Закону N 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Таким чином, у разі не виплати заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, платник зобов'язаний перерахувати страхові внески на рахунок Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступного за звітним., оскільки фінансовий стан платника страхових внесків (наприклад, відсутність коштів на виплату заробітної плати) не звільняє його від сплати недоїмки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу надсилались вимоги від 07вересня 2009 року за № 286 та від 07 жовтня 2009 року за №322, про що свідчать поштові повідомлення про вручення.
Судом встановлено, що вище вказані вимоги оскаржені у встановленому законодавством порядку не були, а тому вказані суми вважаються узгодженими та підлягають стягненню.
Твердження представника відповідача, що у зв"язку із знаходженням на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області вимоги про стягнення недоїмки може призвести до подвійного стягнення коштів суд не приймає до уваги, оскільки на момент розгляду справи вказані вимоги УПФУ в Малинському районі було відкликано, про що свідчать постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07.04.2010р. № 16734363 та № 15278487.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню у сумі 21910.24 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.
На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» керуючись ст. ст. 158 – 163, 167, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська промислово-фінансова компанія" на користь управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області 21910 грн. 24 коп. недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за липень-серпень 2009 року.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 13 квітня 2010 року
Головуючий суддя: Г.В. Чернова