ПОСТАНОВА
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2010 року 3-3661/10
місто Донецьк
Суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька Бухтіярова І.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, в.о. директора КП „Донецькфлора”, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
по ст. 41 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИЛА:
Територіальною інспекцією праці в Донецькій області в суд направлені матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 41 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1
17.08.2010 року та 19.08.2010 року Територіальною державною інспекцією праці у Донецькій області була проведена повторна, планова перевірка дотримання вимог чинного законодавства про працю та законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на КП „Донецькфлора”, юридична адреса: м. Донецьк, парк Щербакова, в ході якої було встановлено, що в.о. директора підприємства ОСОБА_1, на підставі Статуту КП „Донецькфлора” здійснює прийом на роботу та звільнення з роботи працівників підприємства та як наслідок, на підставі ст. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору і як роботодавець повинен забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, перебуваючи на посаді в.о. директора, ОСОБА_1, порушила вимоги чинного трудового законодавства та вчинив адміністративне правопорушення, а саме:
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КЗпП України щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору. Вимогами ст. 79 КЗпП України передбачено, що щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року. Частиною 5 ст. 80 КЗпП України забороняється ненадання щорічних відпусток тривалістю протягом двох років підряд. Однак, в порушення зазначених вимог протягом 2010 року відповідно до графіку відпусток працівникам: ОСОБА_2 (бухгалтер), заплановано відпустку на червень, але відпустка працівнику надано не було. На час проведення перевірки заборгованість із надання відпусток перед працівником становить 3 роки; ОСОБА_3 (головний бухгалтер) заплановано відпустку на липень, але відпустка працівнику надано не було. На час проведення перевірки заборгованість із надання відпусток перед працівником становить 2 роки. Вказане свідчить про порушення вимог ч. 4 ст. 79 КЗпП України, ч. 9 ст. 10 Закону України „Про відпустки”, ч. 1 ст. 75, ч. 1 ст. 79, ч. 5 ст. 80 КЗпП України.
Встановлено, що для контролю за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу для отримання даних про відпрацьований час розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці, на підприємстві ведуться табелі обліку робочого часу відповідно до вимог наказу Міністерства статистики України від 05.12.2008 року № 489 „Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці”.
До табелів заносяться відмітки про фактично відпрацьований час, чи про причини неявок на роботу, про роботу в надурочний час чи інші відхилення від нормальних умов роботи. На підставі наданих до бухгалтерії табелів обліку робочого часу працівникам проводиться нарахування заробітної плати.
Відповідно до вимог ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Відповідно до вимог ст. 58 КЗпП України при змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності. Відповідно до вимог ст. 67 КЗпП України при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд загальним вихідним днем.
Відповідно до вимог ст. 65 КЗпП України надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника. Вибірково встановлено, що працівникам: ОСОБА_4 відповідно та табелю використання робочого часу за липень 2010 року працівник відпрацював 12.07.2010 року – 12 годин, 13.07.2010 року – 12 годин,14.07.2010 року – 12 годин, 15.07.2010 року – 17,5 годин, 16.07.2010 року – 16 годин; ОСОБА_5 відповідно та табелю використання робочого часу за червень 2010 року працівник відпрацював 14.06.2010 року – 12,5 годин, 15.06.2010 року – 12,5 годин, 16.06.2010 року – 12,5 годин, 17.06.2010 року – 12,5 годин, 18.06.2010 року – 12,5 годин, 19.06.2010 року – 6,5 годин, вказане свідчить про порушення вимог ст. ст. 50, 58, 65, 67 КЗпП України.
Встановлено, що на підприємстві заробітна плата виплачувалася два рази на місяць, через проміжок часу, що перевищує шістнадцяти календарних днів, що свідчить про порушення вимог ч. 1 ст.115 КЗпП України, ст. 24 Закону України „Про оплату праці”.
Встановлено, що заробітна плата за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки працівнику ОСОБА_6, ОСОБА_2, таким працівникам, як ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 іншим несплачена, що свідчить про порушення вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП України та ст. 212 Закону України „Про відпустки”.
Встановлено не проведення розрахунку із звільненими працівниками, що свідчить про порушення вимог ч. 1 ст. 47, ст. 116 КЗпП України.
Встановлено порушення вимог ст. 52 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленими похованням стосовно призначення допомоги та її виплати по тимчасовій непрацездатності, в тому числі по вагітності та пологах.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася.
Провина ОСОБА_1 у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП підтверджується зібраними матеріалами по справі.
При накладенні стягнення, з огляду на характер зробленого правопорушення, особистість порушника, вважаю за можливе призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави.
На підставі викладеного і керуючись ст. 41 ч. 1, 276, 283, 284, 287-290 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 притягти до адміністративній відповідальності по ст. 41 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в доход держави в сумі 510 гривень.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестована прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ворошиловського
районного суду м. Донецька Бухтіярова І.О.