Справа № 2-а-718/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

               20 жовтня  2010 року

    Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області як адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                    Заставенко М.О.

при секретарі                      Бановій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Макіївці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1    до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі  м. Макіївки про поновлення строку звернення до суду, визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з уточненим під час розгляду справи позовом  до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про поновлення строку звернення до суду, визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01 січня 2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 %. Просить суд відновити їй строк для звернення до суду та визнати дії відповідача щодо недосплаченої щомісячної допомоги до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком неправомірними, зобов’язавши зробити зазначене нарахування з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року з подальшим щомісячним нарахуванням.

 Позивач в судове засідання не з’явився, просив розглянути справу без його присутності. Надав суду заяву про поновлення строку, в обґрунтування якої зазначив, що в силу похилого віку та стану здоров’я не розуміється у законах, а службові особи органу Пенсійного фонду України на протязі всього часу безпідставно переконували, у тому числі в засобах масової інформації, у правомірності своїх дій. Про порушення своїх прав вона дізналася тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації та до теперішнього часу її соціальні права не захищені. Просив суд поновити  строк для звернення з адміністративним позовом про захист порушеного права.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином,  заяв про відкладення розгляду справи суду не надав.

За таких обставин і відповідно до ст. 128 КАС суд визнав можливим розглянути справу без участі представника відповідача та на підставі доказів, наданих у справі.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі  м. Макіївки про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1. , 1942 року народження, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в  Червоногвардійському районі м. Макіївки та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією посвідчення „Дитини війни”, що знаходиться у матеріалах даної справи.

На звернення позивача про перерахування пенсії, відповідач листом № 11474/03 від                  12.10.2010 року відмовив  у перерахування і призначенні пенсії відповідно до  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .    

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Позивачу виплачувалась щомісячна державна соціальна допомога в розмірі з 01.01.2008р.- 47,00 грн., з 01.04.2008р. -48,10 грн., з 01.07.2008р.-48,20 грн., з 01.10.2008р.- 49,80грн. по теперішній час.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з                      31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з  22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн., з 01 жовтня – 49,80 грн.

Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 року №835-6, статтею 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010 року № 2154-6 передбачено надання права Кабінету Міністрів України у 2009, 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Аналіз приписів даної норми передбачає три різновиди соціальних виплат, розмір яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме: які:

-   визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати;

-   в абсолютних сумах;

-   у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Але, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком .

Таким чином, норми Законів України „Про Державний бюджет України на 2009 рік", „Про Державний бюджет України на 2010 рік” не передбачають право Кабінету Міністрів України у 2009, 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії, тобто, суд вважає, що при сплаті соціальних виплат „Дітям війни" у 2009, 2010 роках, у зв'язку з вищевикладеним, необхідно застосовувати саме норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи викладене суд визнає, що вимоги позивача про виплату їй підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за періоди з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року на день винесення судом рішення обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача щодо  зобов’язання  Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки надалі виплачувати їй щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд враховує, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, тому суд вважає, що у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

За таких, підстав суд частково задовольняє позовні вимоги.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом адміністративної справи.

Відповідач є державною установою, тому суд вважає можливим у відповідності до положень                          статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Пропущений з поважних причин строк звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушеного права поновити.

Адміністративний позов ОСОБА_1    до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі  м. Макіївки щодо нездійснення ОСОБА_1    за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 20 жовтня 2010 року щомісячних виплат підвищення до пенсії в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком, встановленої в частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки провести ОСОБА_1    нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 20 жовтня 2010 року та забезпечити її виплату з урахуванням фактичних виплат.

У задоволенні решти позовних вимог Позивача відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом   десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом   десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ