копія 1-47/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З квітня 2007 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді                                                         Чірковл  Г.Є.,

при секретарі                                                                 Ашраманжо Л.С. ,

за участю прокурора                                                   Медвадсъкох О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу щодо ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст. 185 КК України,

встановив:

органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 3 липня 2006 року близько 19 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, проник на територію Київської дослідної станції інституту землеробства с. Литвинівка Вишгородського району, звідки таємно викрав два електродвигуни, потужністю 4 і 5 кВт, вартістю 340 та 425 грн. відповідно, а всього на загальну суму 765 грн.

У судовому засіданні прокурор клопотав про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з підстав істотної неповноти досудового слідства.

Заслухавши підсудного на підтримання заявленого клопотання, суд дійшов висновку про наступне.

У судовому засіданні підсудний вину визнав частково і хоча ствердив про викрадення згаданих двигунів, заперечив те, що їх вартість відповідає зазначеному в справі, оскільки вони були значно зношені й непридатними до використання.

Про ці ж обставини ствердила й свідок ОСОБА_2, яка приймала викрадені двигуни в металобрухт, зазначивши, що вони були покриті іржею, а їх деталі перебували в непрацюючому стані. Тільки через їх непридатний до використання стан, вона погодилася їх прийняти за 50 грн., виходячи з ваги у 100 кг.

Свідок ОСОБА_3 - головний інженер Київської дослідної станції інституту землеробства, ствердив, що двигуни до їх викрадення зняті ним з відповідного обладнання у зв'язку з непридатністю до використання та з метою їх подальшого ремонту, які потребували заміни обмотки.

Надаючи відомості про їх вартість, він вказував суму коштів необхідну до їх відновлення. Саме таку суму зазначила головний бухгалтер у довідці долученої до матеріалів справи.

Зазначену довідку покладено в основу обвинувачення.

Про такі ж обставини ствердила й свідок ОСОБА_4 - головний бухгалтер дослідної станції, яка зокрема, зазначила, що ці двигуни демонтовано з лінії „Пектус", а вона обліковується на балансі в цілому. Демонтовані для ремонту двигуни на окремих балансових рахунках не оприбутковувалися. Дане обладнання знаходиться в експлуатації з 1980 року і на час викрадення двигунів ступінь його зношення становила 50 % від початкової балансової вартості. Визначити реальну, залишкову балансову вартість двигунів на час їх викрадення не змогла,

2

за відсутності відповідних для цього документів, оскільки окремий облік таких не вівся.

З цих підстав суд не вправі брати до уваги довідку наявну в матеріалах справи про вартість викрадених двигунів, яка реальній балансовій вартості викраденого майна не відповідає.

У той же час, з досліджених у судовому засіданні доказів, ці обставини суд з'ясувати не зміг.

Відповідно до ст. 64 КПК України, розмір шкоди завданої злочином, є тією обставиною, що підлягає обов'язковому доказуванню в кримінальній справі.

Таким чином, у справі наявні дані про неповноту досудового слідства, що перешкоджає постановлению вироку й з огляду на їх характер не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Разом з тим, суд визнає, що в ході судового слідства в цій справі вжито всіх заходів до її розгляду по суті й засоби до усунення недоліків за специфікою судового розгляду вичерпано, а тому дана справа підлягає направленню на додаткове розслідування для усунення недоліків органами досудового слідства.

В ході додаткового розслідування необхідно вижити заходів до визначення реальної балансової вартості викрадених електродвигунів, встановивши їх конкретну модель і виходячи з їх початкової балансової вартості, згідно з правилами затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116 „Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей", після чого вирішити справу відповідно до вимог закону.

Водночас у справі відсутні дані про те, що підсудний ухилятиметься від слідства й перешкоджатиме встановленню істини у справі, а тому з огляду на її конкретні обставини та особу підсудного, який хворіє на туберкульоз, зазначене є підставою до зміни ОСОБА_1 міри запобіжного заходу на більш м'який ніж взяття під варту.

На підставі викладеного та керуючись ст. 281 КПК України,

постановив:

кримінальну справу щодо ОСОБА_1, обвинуваченого за ч. З ст. 185 КК України повернути на додаткове розслідування прокурору Вишгородського району Київської області.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, а його звільнити з під варти в залі судового засідання.

Постанова набирає законної сили протягом 7 діб з дня її винесення й може бути оскаржена, шляхом подання апеляції до апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд.

Суддя: