Категорія №6.13
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 серпня 2010 року Справа № 2а-5330/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.,
за участю
прокурора-заявника: Прибіги І.О. (посвідчення № 984 від 13.05.2010),
позивача: Жданової А.В. (довіреність № 1 від 04.01.2010),
відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 920,32 грн., -
ВСТАНОВИВ:
05 липня 2010 року прокурор м. Антрацит звернувся з позовом до Луганського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, у якому просив стягнути з відповідача на користь УПФУ в м. Антрацит заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 2474,74 грн.
В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначив таке.
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до ПФУ не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Але в порушення вказаних норм Закону, відповідач не в повному обсязі сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у зв’язку з чим за період з 01 грудня 2009 року по 31 березня 2010 року утворилася заборгованість (недоїмка) у розмірі 2474,74 грн.
Відповідачу були надіслані наступні податкові вимоги про сплату боргу від 03.02.2010 № Ф-29 на суму 786,72 грн.; від 05.03.2010 № Ф-108 на суму 786,72 грн.; від 02.04.2010 № Ф-137 на суму 674,33 грн.; від 11.05.2010 № Ф-251 на суму 611,78 грн. В рахунок погашення боргу від відповідача надходило 384,81 грн., у зв’язку з чим залишок боргу складає 2474,74 грн.
На час подання позову сума заборгованості до управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит не сплачена.
У зв’язку з викладеним, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01 грудня 2009 року по 31 березня 2010 року в сумі 2474,74 грн.
У судовому засіданні представник позивача надав заяву про відмову від частини позовних вимог в сумі 1554,42 грн., у зв’язку з частковим погашення відповідачем заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування складає 920,32 грн. (а.с.25). Прокурор заяву представника позивача підтримав.
У зв'язку із заявленим клопотанням, судом прийнято відмову від частини позовних вимог та винесено ухвалу про закриття провадження в частині позовних вимог.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні просили стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 920,32 грн. Надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.
Заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Суб’єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_3 відповідно до ст.ст.14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрацит. Відповідач зареєстрований як фізична особа – підприємець виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 09.08.1994 за № НОМЕР_2, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії В00 № 028311 (а.с.5).
Згідно із п.6 ч.2 ст.17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати страхових внесків зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Під час розгляду справи судом встановлено, що нарахована з 01 грудня 2009 року по 31 березня 2010 року сума внесків відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 920,32 грн., що підтверджується заявою позивача та копіями банківських рахунків (а.с.25 - 29).
Відповідачем на адресу позивача надавались розрахунки сум страхових внесків за грудень 2009 року, січень, лютий, березень 2010 року (а.с.9, 12, 15, 18).
Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивачем відповідачу були надіслані наступні податкові вимоги про сплату боргу від 03.02.2010 № Ф-29 на суму 786,72 грн.; від 05.03.2010 № Ф-108 на суму 786,72 грн.; від 02.04.2010 № Ф-137 на суму 674,33 грн.; від 11.05.2010 № Ф-251 на суму 611,78 грн.; 05.07.2010 та 18.08.2010 відповідачем частково сплачений борг в сумі 1554,42 грн., у зв’язку з чим остаток заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування складає 920,32 грн. (а.с.10, 13, 16, 19).
Податкові вимоги надсілались позивачем заказною кореспонденцією на адресу відповідача та отримані відповідачем, про що свідчать напис на звороті почтового повідомленя «особисто» - податкова вимога про сплату боргу від 03.02.2010 № Ф-29 отримана 04.02.2010; від 05.03.2010 № Ф-108 отримана 06.03.2010; від 02.04.2010 № Ф-137 отримана 03.04.2010; від 11.05.2010 № Ф-251 отримана 12.05.2010 (а.с.11, 14, 17, 20).
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.12.2009 по 31.03.2010 у розмірі 920,32 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 19 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.4 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 920,32 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (94605, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Радянська, 19, код 21792353) борг зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2009 - березень 2010 року в сумі 920,32 грн. (дев'ятсот двадцять гривень тридцять дві копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова складена та підписана у повному обсязі 25 серпня 2010 року.
СуддяК.О. Пляшкова