ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2006                                                                                   Справа № 31/292-06 

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Павловського П.П., Чус О.В.

при секретарі судового засідання       Мацекос І.М.

з участю представника позивача

та третьої особи                                   ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкту підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 4.10.2006р. у справі

за позовом      Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі виконавчого комітету Криворізької міської ради

до відповідача  Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  - Криворізької міської ради

про стягнення 62673,66гр.

В С Т А Н О В И В :

   11.08.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі виконавчого комітету Криворізької міської ради про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 62673,66гр.

    Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою в якій просила визнати дії прокурора по поданню позову протиправними, зобов'язати прокурора утриматись від порушення приписів Конституцію та залишити позов без розгляду (а.с.55-57).

    Ухвалою господарського суду від 4.10.2006р. (суддя Мороз В.Ф.) позовну заяву ОСОБА_1 повернуто разом із доданими до неї документами на підставі п.4,10 ст.63 ГПК України.

    Не погодившись з ухвалою ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просила ухвалу скасувати і направити справу на новий розгляд. При цьому апелянт зазначив що судом неправильно застосовано положення Кодексу адміністративного судочинства України.

    Прокурор та відповідач в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність прокурора та відповідача, яких належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

    Дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість ухвали у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду господарської справи, порушеної за позовом прокурора про стягнення заборгованості з орендної плати, відповідачка направила в суд зустрічний адміністративний позов, в якому ОСОБА_1 заявлено вимоги, які статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України віднесено до виключної компетенції адміністративних судів. Оскільки чинним законодавством не передбачено можливість об'єднання в одне провадження господарського та адміністративного позовів, господарський суд не мав підстав для прийняття зустрічного адміністративного позову при розгляді господарської справі.

    Безпідставним є посилання апелянта на те, що до створення адміністративних судів господарські суди вирішують адміністративні спорі, оскільки розгляд як господарських так і адміністративних позовів повинен здійснюватися із дотриманням приписів відповідного процесуального закону, що унеможливлює одночасний розгляд в одному провадженні вимог, які повинні розглядатися в порядку різного судочинства.

    Крім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 не надала докази оплатили державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    З огляду на наведене, колегія суддів не знаходить передбачених ст. 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни ухвали суду.

    Керуючись ст. 101, 103 -106 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу суб'єкту підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 4.10.2006р. -без змін.

    Головуючий                                                                                                   А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                            О.В. Чус

    Суддя                                                                                                            П.П. Павловський

Постанову оформлено у відповідності

до вимог ст.84 ГПК України 29.11.2006р.