Справа № 2-245/2010 р.                                                                                                                        

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 вересня  2010 року                                                                     м. Запоріжжя

        Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Польській В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ТОВ «Папірус Голд» про стягнення заборгованості заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1. (після зміни прізвище – ОСОБА_1)  звернувся до суду з позовом до ТОВ «Папірус Голд» про стягнення заборгованості з заробітної плати, вказавши на те, що з листопада 2006 року його було прийнято на роботу до ТОВ «Папірус Голд» (далі відповідач), відповідно до наказу про прийняття на роботу вантажником з окладом 525,00 гривень.  Через рік  був переведений на іншу роботу -  оператором станка.16.11.2008 року, коли прийшов на роботу, він був затриманий на прохідній заводу  черговим, який  не пропустив його та  сказав, що з ранку було надано список осіб, які звільнені та є вказівка керівництва підприємства щодо не пропуску цих осіб на територію заводу. Але  завчасно його не попереджали та не пояснили про причини не допуску до роботи. Він неодноразово звертався по телефону до керівництва відповідача, з проханням допустити його до роботи, або пояснити причини не допуску до роботи, але йому нічого не відповідали. Заробітна плата залишилась не виплаченою з жовтня 2008 року та за відпрацьовані 16 днів листопада 2008 року, що складає 787,50 гривень. Відповідач не попередив його про причини звільнення, не допустив до роботи без поважних підстав, не провів кінцевого розрахунку починаючи з жовтня 2008 року та до теперішнього часу, не повернув трудову книжку. Позивач просить стягнути з ТОВ «Папірус Голд» на його користь заробітну плату у сумі 787.70 грн., середню заробітну плату за час вимушеного прогулу – 1837,50 грн., втрати від інфляції – 50,95 грн., компенсацію за невикористану відпустку – 218,75 грн., вихідну допомогу в сумі 1575 грн.

    У судовому засіданні представник позивача за дорученням – ОСОБА_3 просить суд у зв»язку зі зміною прізвища позивача, змінити прізвище позивача з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», а також збільшила обсяг позовних вимог, у зв»язку з тим, що позивач не мав бажання звільнятися, ніяких заяв про звільнення не надавав, просить суд зобов»язати відповідача видати наказ про зміну формулювання причини звільнення з посади оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній верстатів та установок в ТОВ «Папірус Голд» з « за власним бажанням» на «за угодою сторін» У зв»язку з тим, що 15.07.2010 р. трудова книжка отримана позивачем, просить стягнути на користь позивача заробітну плату у сумі 787,50 грн., середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 11187,50 грн.,  втрат від інфляції у сумі 2455, 92 грн., компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 984,38 грн. та вихідну допомогу в сумі 1575 грн.

    У судове засідання представник відповідача не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень на позов не надав, суд зі згоди представника позивача вирішує справу на підставі ст.ст.197 ч.2, 224 ЦПК України у заочному порядку та на підставі наявних у справі доказів

З’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, у зв’язку з наступним.

Згідно зі ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що позивач працював в ТОВ «Папірус-Голд»  на посаді оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній з 14.07.2008 р. по 01.12.2008 р. Звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпПУкраїни (копія трудової книжки).

Як свідчить письмова відповідь прокурора Орджонікідзевського району м.Запоріжжя Науменко В.В. від 16.07.2010 р. на скаргу ОСОБА_1 перевіркою встановлено, що позивач при звільненні не отримав трудову книжку, на незаконні дії директору ТОВ «Папірус Голд» Гришку Р.І. прокуратурою району внесений протест, який задоволено, трудова книжка направлена позивачу поштовим переказом 13.07.2010 р.

Ст. 47 Кодексу Законів про працю України (КЗпПУ) передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Згідно зі ст.117 КЗпП визначена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

                Відповідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» N 13, від 24.12.1999 р. (з послідуючими змінами та доповненнями), якщо буде встановлено, що в порушення ст.46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП).

    Згідно зі ст.235 Кодексу законів про працю України  у  разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата. Стаття 3 цього закону визначає, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу.                             Також, ст. 44 Кодексу законів про працю України передбачено розмір вихідної допомоги при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.                                             Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач допустив при звільненні позивача порушення норм трудового законодавства, а саме в день звільнення не видав трудову книжку позивачу та не провів розрахунок заробітної плати, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості заробітної плати – 787,50 грн., середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу – 11 187,50 грн., інфляційних втрат – 966 грн.58 коп. ( які повинні розраховуватися виходячи із наявної заборгованості по заробітній платі  787,50 грн. х 122,74% - індекс інфляції), вихідної допомоги за порушення законодавства про працю – 1575 грн. є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.         Позовні вимоги про зміну формулювання причин звільнення та стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 984 грн.38 коп. є недоведеними та не підлягаючими задоволенню.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягають судові витрати в дохід держави.

На підставі ст.ст.44,47,116,117, 235 КЗПП  України, керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-21,224 ЦПК України, суд, -

                                                                        В И  Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Папірус Голд» про стягнення заборгованості заробітної плати, – задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Папірус Голд» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості з заробітної плати – 787,50 грн., середню заробітну плату за час вимушеного прогулу – 11 187,50 грн., інфляційні втрати – 966 грн.58 коп ., вихідну допомогу за порушення законодавства про працю – 1575 грн., всього стягнути – 14 516 ( чотирнадцять  тисяч п»ятсот  шістнадцять ) грн.58  коп. з відрахуванням суми прибуткового податку та інших обов»язкових платежів.

Стягнути з ТОВ «Папірус Голд» на користь держави судовий збір у розмірі 145(сто сорок п»ять) грн.16 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

               Суддя                                                                                            Рибалко Н.І.