ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2007 Справа № 15/343
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крутовських В.І. (доповідач)
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання: Врона С.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Єременко Н.В., довіреність №6337/07 від 28.12.06, юрисконсульт;
від відповідача представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши матеріали апеляційної скарги суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Світловодськ на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.11.06р. у справі № 15/343
за позовом відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго”, м.Кіровоград, 25015, пр.Комуністичний,15 від імені і в інтересах якого діє Світловодський район електричних мереж, м.Світловодськ, 27500, вул.Обсерваторна, 16
до суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 324,29грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006р. у справі №15/343 суддя Мохонько К.М. позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з суб”акта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м.Світловодськ на користь позивача 324,29грн. п”ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії.
Суб”єкт підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Світловодськ не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що рішення не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам Закону. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та припинити провадження по справі.
Відкрите акціонерне товариство “Кіровоградобленерго”, м.Кіровоград в інтересах якого діє Світловодський район електричних мереж, м.Світловодськ у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що рішення суду винесено з дотриманням вимог чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду винесено з дотриманням вимог чинного законодавства, тому скасуванню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі був укладений договір на користування електричною енергією від 22.12.2000р. Предметом договору є умови поставки електроенергії постачальником та умови користування та оплати споживачем за використану електричну енергію. Постачальник зобов”язується поставляти електроенергію, а споживач зобов”язується сплачувати вартість електричної енергії. Розрахунковий період з 15 по 15 число. Дата надання звіту за фактично використану електроенергію 16 число. Платежі за електричну енергію здійснюються споживачем платіжним дорученням у порядку передоплати в обсязі 100% договірних величин електроспоживання наступного розрахункового періоду. Договір укладається на строк до 31.12.2000р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору, або його перегляд.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п”ятикратну вартість різниці фактично спожитої договірної величини.
Згідно п.11 Порядку постачання електричної енергії споживачем, затвердженого постановою КМУ від 24.03.99р. №441 (із змінами та доповненнями), за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.
Тому, суд першої інстанції, правильно дійшов висновку про те, що згідно з п.13 названого Порядку, споживачеві у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами 5 і 6 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”.
На жовтень 2004р. договірна величина споживання для відповідача встановлена в розмірі 1200кВт/год., що зафіксовано у відомості про обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2004р., яка підписана сторонами 11.11.2003р. без жодних зауважень та заперечень. Відповідачем у спірний період спожито 1201кВт/голд., а з врахуванням втрат електроенергії в мережах споживача 0,22%, фактично споживачем спожито 1204кВт/год. По факту оплати було скориговано до 911кВт/год. У зв”язку з цим, 19.10.2004р. відповідачу був виставлений рахунок на оплату спожитої електроенергії на суму 399,78грн. , який отриманий відповідачем, але повністю оплачений не був. Таким чином, протягом жовтня 2004р. відповідачем було спожито електроенергії понад договірну величину споживання 293кВт/год. (1204-911=293) на загальну суму 324,29грн.
У суду першої інстанції у зв”язку з відсутністю доказів були відсутні підстави для визнання недійсним договору повністю або частково.
До того, ж посилання представника відповідача на те, що відповідач вже не є приватним підприємцем не було підтверджено належним чином. У суду першої інстанції не було підстав для відмови в задоволенні позову лише на підставі довідки ДПІ про зняття з обліку платника податків ПП ОСОБА_1, належним доказом є довідка з Виконкому Світловодської міської ради про зняття відповідача з обліку із Державного реєстру фізичних осіб -платників податків.
Стосовно клопотання дружини відповідача про відкладення розгляду справи, треба зазначити, що у суду першої інстанції не було підстав для його задоволення, оскільки на той період у дружини відповідача не було доручення на ведення справи від імені відповідача, вона не була стороною по справі у судом не могло бути взято до уваги.
Також, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що позовна заява подана до господарського суду не 18.09.2006р., а 27.09.2006р., про що свідчить вхідний штамп канцелярії суду (№4002/420). Дата 18.09.2006р. за №1186 це вихідний номер позивача. А ухвала про порушення провадження у справі судом винесена 29.09.2006р., тобто порушення судом першої інстанції 5-ти денного строку не має.
Колегія суддів зазначає також, що судом першої інстанції не був порушений 2-х місячний строк розгляду справи. Суд не міг продовжити строк розгляду справи за клопотанням дружини відповідача, оскільки у неї була відсутня довіреність від імені чоловіка на ведення справи у суді, подання заяв, клопотань від його імені. До того ж, клопотання про продовження строку, згідно ст. 69 ГПК України подається від обох сторін чи клопотання однієї сторони, погодженим з другою стороною. Клопотання або погодження іншої сторони в матеріалах справи відсутнє.
До того ж, до матеріалів апеляційної скарги відповідача так і не було додано доказів того, що він вже не є суб”єкт підприємницької діяльності.
У зв”язку з вищевикладеним, колегія суддів доходить висновку про те, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103,105, ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006 року у справі №15/343 залишити без змін, а апеляційну скаргу суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Світловодськ - без задоволення.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко