Судове рішення #11397797

               

                                         

                                             УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    19 жовтня 2010 р.                                 м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах  Апеляційного суду Івано-

         Франківської області в складі :

                                   Головуючої: Вакарук В.М.,  

                                               Суддів:  Ясеновенко Л.В., Павлишиної А.Т.

                                             Секретаря : Кіндрата В.П.    

                                             Представників апелянта: ОСОБА_1 та ОСОБА_2  

         розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Болехівської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на житловий будинок, за апеляційною скаргою  представника ОСОБА_3  на рішення  Болехівського міського суду від 12  травня 2010 року, -

                                           в с т а н о в и л а :

Рішенням Болехівського міського суду від 12  травня 2010 року частково задоволено позовні вимоги та  визнано за ним право власності:  за ОСОБА_3 -  на 20/100 частин житлового будинку, Ѕ сараю /Б/, стайню /Б/, стайню /Д/, шопу /Ж/,  та відповідну частину огорожі по АДРЕСА_1, в решті позову відмовлено;   за ОСОБА_4 – на 20/100 частин цього ж будинку, на  грошовий вклад  на суму 13792 грн., в решті позову відмовлено;  за ОСОБА_5 – на 33/100 частин цього ж будинку з відповідною добудовою, Ѕ частину сараю /Б/, вбиральню /В/, шопу /Г/, з відповідною частиною огорожі.

Криницю /1/ залишено у спільному користуванні.

 На дане рішення представник ОСОБА_3  подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом вимог матеріального  права, неправильну

_____________________________________________________________________________

Справа №22-ц-4990/10р.                         Головуючий у 1 інстанції Поляниця М.М.

Категорія  37                                               Доповідач  Вакарук В.М.

оцінку зібраним  по справі доказам та невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи. Так, судом не взято до уваги, що ОСОБА_4 вибув із спірного будинковолодіння ще в 1966 році та не вчиняв жодних дій, які б свідчили про прийняття ним спадщини, а тому належна його матері частина в спірному будинковолодінні в розмірі 20/100 була успадкована апелянтом. Тому просив визнати за ним право власності на 40/100 частин в будинку та господарських спорудах, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 – відмовити. Також вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 повинні бути залишені без розгляду, оскільки вона тричі не з’являлася в судові засідання.

               В  засіданні апеляційної інстанції представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали, інші сторони  в судове засідання не з’явилися з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку..

Вислухавши доповідача, пояснення представників апелянта, перевіривши матеріали справи судова колегія приходить до висновку про відхилення скарги з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 разом із сім’єю була переселена із Польщі  і в 1951 році їй було передано у власність частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та зареєстровано за нею на праві власності  2/5 частин цього будинковолодіння /т.1, а.с.2,3/.

Із будинкової книги вбачається, що в зазначеному будинковолодінні зареєстровані та проживали: позивач ОСОБА_3 – з 28.11.1953 року, його мати - ОСОБА_3 – з 27.03.1954 року по день смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 року, сестра - ОСОБА_8 – з 31.05.1955 року та її син - ОСОБА_4 – з 18.04.1959 року, а на час смерті спадкодавця проживали та були зареєстрованими позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, який знявся із реєстрації     03.02.1966 року.  Таким чином, судом встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 по закону були її діти: позивач ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_8, які фактично прийняли спадщину відповідно до діючого на той час законодавства – ст.548 ЦК України /в ред.1963 р./, однак не оформляли її у встановленому законом порядку, а після смерті ОСОБА_8 відповідно до вимог ст..551 ЦК України /в ред..1963 р./ єдиним спадкоємцем був її син – ОСОБА_4, який здійснив поховання матері, забрав частину її речей, якими користувався та ощадну книжку на грошовий вклад, таким чином вступив  у володіння спадковим майном, яке залишилося після смерті його матері.

Із матеріалів справи вбачається, що 04.02.1986 року ОСОБА_3 купив у виконкому Болехівської міської ради 27/100 частин цього будинковолодіння із відповідною частиною господарських споруд, які знаходилися на земельній ділянці /сарай, дві вбиральні та криниця /а.с.129-130 т.2/, а ОСОБА_9 30.10.1070 року купила у ОСОБА_10 33/100 частин цього будинку та половину належних до нього господарських споруд /а.с.12-13, т.2/. Згідно рішення виконкому № 236 від 17.09.1996 року було надано дозвіл на перебудову  веранди, виготовлено будівельний паспорт, а рішенням від 28.01.1997 року рішенням виконкому узаконено ОСОБА_11 – батька позивачки ОСОБА_5 самовільно побудовану кімнату над верандою, яка згідно акту державної технічної комісії від 12.10.2005 року готова до введення її в експлуатацію.

Судом встановлено, що ОСОБА_11 помер  ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, 03.03.1999 року ОСОБА_9 склала заповіт на все своє майно ОСОБА_13, яка змінила прізвище на ОСОБА_5 та звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_9 Однак, у зв’язку з тим, що остання не ввела в експлуатацію добудовану до квартири веранду і кімнату та не виготовила правовстановлюючий документ на належну їй частину домоволодіння, суд прийшов до правильного висновку про визнання за ОСОБА_5  права власності на 33/100- частин житлового будинку з відповідною добудовою та Ѕ частину сараю, вбиральні, шопи.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що  суд повинен був залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_5Ф.у зв’язку з її повторною неявкою в судове засідання, оскільки це право, а не обов’язок суду.

Таким чином, рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

                                        у х в а л и л а:

                  Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3  відхилити, рішення Болехівського міського суду від 12  травня 2010 року залишити без змін.

           Ухвала набирає чинності  з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуюча:                                                              В.М.Вакарук

Судді :     Л.В.Ясеновенко

    А.Т.Павлишина

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація