Справа № 2а-832/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
м. Ковель 27 вересня 2010 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС взводу ДПС № 4 для ОДДЗ Рівненської роти УДАІ УМВС України в Рівненській області Макриня Василя Івановича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора ДПС взводу ДПС № 4 для ОДДЗ Рівненської роти УДАІ УМВС України в Рівненській області Макриня Василя Івановича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач своєю постановою від 15 липня 2010 року неправомірно притягнув його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. за порушення Правил дорожнього руху України. Позивач стверджує, що жодним чином не порушив ПДР України, вказуючи при цьому, що в зазначену дату транспортним засобом не керував взагалі, а був лише присутній в автомобілі. Вказує також на ряд порушень норм матеріального та процесуального права, допущених відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 в своєму адміністративному позові просить визнати незаконною та скасувати вказану постанову в справі про адміністративне правопорушення.
В судове засідання позивач не з'явився, однак в своєму адміністративному позові просить розглянути справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений, причину неявки суду не повідомив.
Суд, зважаючи на викладене вище приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, та, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем наведено ряд обставин, якими він обґрунтовує свою непричетність до вчинення адміністративного правопорушення та порушення відповідачем норм процесуального та матеріального права. В суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин, які жодним чином не заперечені відповідачем.
Так постановою по справі про адміністративне правопорушення від 15 липня 2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Як вбачається з цієї постанови, суть правопорушення полягає в тому, що позивач 15 липня 2010 року в м. Сарни по вул. Белгородській керував автомобілем "Фіат Дукато", держномер НОМЕР_1, не маючи посвідчення водія відповідної категорії і талона до нього та керував з не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.1 (а), п. 2.3 (в) ПДР.
В даній постанові суть правопорушення викладена нечітко (прізвище особи, яка притягується до відповідальності вказано невірно, зазначено про вчинення двох правопорушень, однак позивач притягнутий лише за вчинення одного), не викладено пояснення та доводи особи, яка притягується до відповідальності, постанова не містить посилання на докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення та які спростовують позицію позивача, не зазначено обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відсутні відомості про вручення копії постанови особі, яка притягується до відповідальності.
Зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Вимогами ст. 251 КУпАП встановлено перелік доказів в справі про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення від 15 липня 2010 року, до протоколу не додано жодного доказу вчинення позивачем даного правопорушення.
З того ж протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач від дачі пояснень по суті порушення та підпису протоколу в присутності двох свідків відмовився.
Як вбачається з адміністративного позову позивач своєї вини у вчиненні даного правопорушення не визнає, стверджує, що транспортним засобом на момент його зупинки не керував, перебував в якості пасажира.
Таким чином, в даному випадку пояснення позивача, як особи яка притягується до відповідальності, не є доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки вчинення такого правопорушення категорично ним заперечується і це заперечення не спростоване відповідачем в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення.
В згаданому протоколі про адміністративне правопорушення відповідачем зазначено двох свідків вчинення позивачем правопорушення, однак будь-які пояснення цих свідків ні в протоколі, ні в оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено.
Будь-які інші докази, передбачені ст. 251 КУпАП, в підтвердження обставин, викладених в постанові, суду не представлені.
Таким чином відповідач, розглядаючи дану справу та постановляючи оскаржувану постанову, прийшов до хибного висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки вчинення такого правопорушення не підтверджується жодним доказом.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суд визнає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не застосовував норми ст.ст. 33, 252, 280 КУпАП, оскільки оцінку доказів вчинення правопорушення не проводив, наклавши максимальний розмір штрафу, передбачений санкцією ч. 1 ст. 126 КУпАП, в постанові жодним чином його не обґрунтував, не досліджував інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що потягло за собою безпідставне притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідач жодним чином не заперечив всіх інших обставин, стверджених позивачем, зокрема допущення ним процесуальних порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а тому, за вказаних вище обставин, права позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушені діями відповідача щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення.
З огляду на кількість та характер допущених відповідачем процесуальних порушень при винесенні оскаржуваної постанови, така постанова не може вважатись законною.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення останнього необхідним і достатнім є визнання протиправною та скасування вказаної вище постанови по справі про адміністративне правопорушення, що позивач і просить.
Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що постанову серії ВК № 126920 від 15 липня 2010 року, винесену відповідачем, по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 850 грн. слід визнати протиправною та скасувати цю постанову.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 41, 71, 72, 86, 99, 100, 102, ч. 6 ст. 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, на підставі ст.ст. 7, 9, 33, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 287, п. 3 ч. 1 ст. 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 126920 від 15 липня 2010 року, винесену Інспектором ДПС взводу ДПС № 4 для ОДДЗ Рівненської роти УДАІ УМВС України в Рівненській області Макриня Василем Івановичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: П.Ю.Бойчук