Справа № 2а-809/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
м. Ковель 22 вересня 2010 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ВДАІ (з обслуговування м. Ковеля та району) та АТІ УДАІ УМВС України у Волинській області Євтушика Віктора Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора ДПС ВДАІ (з обслуговування м. Ковеля та району) та АТІ УДАІ УМВС України у Волинській області Євтушика Віктора Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач своєю постановою від 25 липня 2010 року неправомірно притягнув його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення Правил дорожнього руху України. Позивач стверджує, що жодним чином не порушив ПДР України, вказуючи при цьому на ряд порушень норм матеріального та процесуального права, допущених відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 в своєму адміністративному позові просить визнати незаконною та скасувати вказану постанову в справі про адміністративне правопорушення.
В судове засідання позивач не з'явився, однак в позовній заяві просить розглянути справу у його відсутності. Позов підтримує повністю, просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву, згідно якої просить дану справу слухати в його відсутності на підставі поданих документів. Відносно позову заперечує повністю. Окрім зазначеної заяви, відповідач подав суду письмове заперечення, в якому вказує на те, що діяв відповідно до чинного законодавства, зокрема відповідно до вимог КУпАП. Вважає, що ним на законних підставах було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову, твердження позивача в адміністративному позові є необ'єктивними та надуманими з метою уникнути адміністративної відповідальності, а сам позов є безпідставним та поданим з порушенням строків на оскарження постанови. Просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, зважаючи на викладене вище приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, а дослідивши наявні в матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем наведено ряд обставин, якими він обґрунтовує свою непричетність до вчинення адміністративного правопорушення та порушення відповідачем норм процесуального та матеріального права. В суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин, які належним чином не заперечені відповідачем.
Так постановою по справі про адміністративне правопорушення від 25 липня 2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Як вбачається з цієї постанови, суть правопорушення полягає в тому, що позивач 25 липня 2010 року о 15 годині 07 хвилин, керуючи автомобілем "ВАЗ-21061", держномер НОМЕР_1, в м. Ковелі на регульованому перехресті при повороті праворуч з бульвару Л.Українки на вул. Сагайдачного, не надав переваги в русі пішоходам, які переходили проїжджу частину, на яку він повертав, чим порушив п. 16.2 ПДР України.
В даній постанові не викладено пояснення та доводи особи, яка притягується до відповідальності, постанова не містить посилання на докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення та які спростовують позицію позивача, не зазначено обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Вимогами ст. 251 КУпАП встановлено перелік доказів в справі про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення від 25 липня 2010 року, до протоколу не додається жодного доказу вчинення позивачем даного адміністративного правопорушення.
З адміністративного позову позивача вбачається, що позивач свою вину у вчиненому не визнає.
Таким чином, в даному випадку пояснення позивача, як особи яка притягується до відповідальності, не може бути доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки вчинення такого правопорушення категорично ним заперечується і це заперечення не спростовується іншими доказами.
В згаданому протоколі про адміністративне правопорушення відповідачем не зазначено жодного свідка вчинення позивачем правопорушення.
Будь-які інші докази, передбачені ст. 251 КУпАП, в підтвердження обставин, викладених в постанові, суду не представлені. Заперечення відповідача посилань на такі докази також не містить.
Таким чином відповідач, розглядаючи дану справу та постановляючи оскаржувану постанову, прийшов до хибного висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки вчинення такого правопорушення не підтверджується жодним доказом.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суд визнає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не застосовував норми ст.ст. 33, 252, 280 КУпАП, оскільки оцінку доказів вчинення правопорушення не проводив, розмір штрафу в постанові жодним чином не обґрунтував, не досліджував інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що потягло за собою безпідставне притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідач належним чином не заперечив всіх інших обставин, стверджених позивачем, зокрема допущення ним процесуальних порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а тому, за вказаних вище обставин, права позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушені діями відповідача щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення.
З огляду на кількість та характер допущених відповідачем процесуальних порушень при винесенні оскаржуваної постанови, така постанова не може вважатись законною.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення останнього необхідним і достатнім є визнання протиправною та скасування вказаної вище постанови по справі про адміністративне правопорушення, що позивач і просить.
Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що постанову серії АС № 125234 від 25 липня 2010 року, винесену відповідачем, по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 425 грн. слід визнати протиправною та скасувати цю постанову.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 41, 71, 72, 86, 99, 100, 102, ч. 6 ст. 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, на підставі ст.ст. 7, 9, 33, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 287, п. 3 ч. 1 ст. 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АС № 125234 від 25 липня 2010 року, винесену Інспектором ДПС ВДАІ (з обслуговування м. Ковеля та району) та АТІ УДАІ УМВС України у Волинській області Євтушиком Віктором Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: П.Ю.Бойчук