ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ОКРЕМА УХВАЛА
11 жовтня 2010 рокум. ПолтаваСправа № 2а-4325/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Костенко Г.В.,
при секретарі – Кузьменко М.В,,
за участю: представника позивача - Мурич Л.О.
представника відповідача - Білобрової Ю.В.
розглянувши у матеріали справи № 2-а-4325/10/1670 за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Гетьман" про припинення юридичної особи, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Полтавського окружного адміністративного суду знаходяться адміністративна справа за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Гетьман" про припинення підприємницької діяльності з підстав відсутності підприємств за місцезнаходженням (юридичною адресою).
Під час розгляду судом зазначеної справи, було встановлено, що дане підприємства на даний час здійснюють підприємницьку діяльність за юридичною адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі та на момент розгляду справи не мають наміру про припиняти свою діяльність.
Відповідно до вимог ч. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податку службу в Україні»Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Частиною другою статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, якими, зокрема, є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
В той же час, згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондує з нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якими визначені підстави для постановляння судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця внаслідок неподання податкової звітності. В свою чергу, державні органи, згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.
Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством та здійснення юридичною особою діяльності, що заборонена законом. Однак, у цьому разі, податковий орган повинен обґрунтувати, що заборонена законом діяльність юридичної особи спрямована саме на порушення правил оподаткування, зокрема, на навмисну несплату податків.
Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України та відповідно до абзацу шостого та статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема місцезнаходження юридичної особи.
Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відповідних реєстраційних карток (ч. 1 ст. 17 Закону). Внесення записів до Єдиного державного реєстру здійснюється на підставі відповідних реєстраційних карток посадовими особами, які відповідно до Закону здійснюють державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто державними реєстраторами.
Згідно зі статтею 18 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Згідно з частиною шостою статті 9 Закону у разі внесення змін до відомостей про юридичну особу, пов'язаних із зміною місцезнаходження юридичної особи, проводиться заміна свідоцтва про державну реєстрацію.
Отже, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, які були внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними доки до них не внесено відповідних змін.
Одночасно повідомляємо, що Законом України від 16.03.2006 р. N 3575-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" частину сьому статті 19 Закону замінено двома частинами такого змісту.
Не пізніше тринадцяти місяців з дня подачі (надіслання рекомендованим листом) останньої реєстраційної картки, що містить відомості про юридичну особу, юридична особа зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 7 ст. 19 Закону).
Якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання дата одержання державним реєстратором реєстраційної картки від юридичної особи або найменування органу державної податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення.
Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду та повідомляє про це заявника у випадках і в порядку, встановлених частиною п'ятою цієї статті.
У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Зважаючи на наведене вище, у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, державний реєстратор буде зобов'язаний направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Як було встановлено судом під час розгляду справ за позовами Кременчуцької ОДПІ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Гетьман" суд зазначає, що позивач в позовній заяві посилається на відсутність підприємства за юридичною адресою, в той час як в справі наявні докази вручення поштового повідомлення підприємству за адресою, яка вказана як юридична адреса підприємства. Також в справі наявні докази подання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя 2010 року.
Таким чином, під час подання позову Кременчуцька ОДПІ належним чином не встановила відсутність підприємства за юридичною адресою.
На підставі викладеного суд приходиться до висновку, що Кременчуцькою ОДПІ під час підготовки та поданні позовів до Полтавського окружного адміністративного суду про припинення юридичної особи з підстави відсутності підприємств за місцезнаходженням не в повному обсязі досліджуються всі докази щодо встановлення місцезнаходження юридичної особи, надання неправдивих відомостей щодо подання звітності підприємствами тощо.
Відповідно до частин 1, 2 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправним
Беручи до уваги те, що позивачем порушуються вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне винести окрему ухвалу відносно Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області щодо усунення відповідних недоліків у подальшої діяльності державного органу.
На підставі викладеного, керуючись статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У Х В А Л И В:
Вказані факти довести до відома Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, Державної податкової адміністрації у Полтавській області.
Про вжиті заходи повідомити Полтавський окружний адміністративний суд протягом місяця з дня отримання окремої ухвали.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Г.В. Костенко