Справа № 2-3876/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                 судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.05.1997 між позивачем і відповідачем укладено шлюб. Від даного шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Сторони почали віддалятися один від одного і це призвело до того, що в подальшому спільне життя у них не склалося: вони постійно сваряться, не можуть знайти спільної мови. Через розбіжність у поглядах на життя спільне проживання сторін, існування сім’ї та збереження шлюбу виявилося неможливим. Шлюбні стосунки фактично припинилися з вересня 2008 року і з цього часу спільного господарства вони не ведуть. За домовленістю між сторонами їх син залишається проживати з позивачем. На його утримання відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти. У зв’язку з цим позивач звернулася до суду і просить розірвати шлюб, укладений з відповідачем та стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач підтримала свій позов та просила його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Крім того, зазначила, що аліменти підлягають стягненню у розмірі ј частини заробітної плати.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у шлюбі з 24.05.1997, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району м. Києва, та про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 291 (а.с. 5).

Від шлюбу у сторін є син: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району м. Києва 18.09.1997 (а.с. 6).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, збереження шлюбу і примирення між ними не можливе. Спору між сторонами щодо поділу спільного майна на сьогоднішній день немає.

Повно та всебічно з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову та встановивши, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Судом встановлено, що відповідач працює в АКБ «Банк Форум» водієм та його заробітна плата згідно з довідкою від 09.09.2010 № 1075 за період з січня 2009 року по серпень 2010 року складає 111 203,93 грн. (а.с. 19).

Враховуючи те, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації її життя, беручи до уваги передбачені законом обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини.

Керуючись ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112, ч. 2 ст. 114, ст. ст. 180 – 183, 191  СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 24 травня 1997 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району м. Києва за актовим записом № 291, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Омбиш Борзнянського району Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 липня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 гривень 50 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 90 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий