Справа № 2-1749/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 р. Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Олещенко Л.Б.

при секретарі: Настоящої М.С.

за участю позивачки: ОСОБА_1

    відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, зазначивши, що 24.07.2004 р. вона зареєструвала шлюб з відповідачем у відділі РАГС Ленінського РУЮ м. Донецька, актовий запис № 251. Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 г. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. З липня 2007 р. за обоюдною згодою, у зв’язку з відсутністю почуття любові один до одного, вони припинили шлюбні відносини. За вищезазначений чам вони не знайшли підстав для примирення. Дитина, після розірвання шлюбу проживатиме з нею. Вважає, що примирення між ними неможливе, майнового спору не має. Просила шлюб з відповідачем розірвати, судові витрати покласти на неї.

    Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначила, що шлюбні відносини між ними припинені з липня 2007 р., оскільки  відповідач вживав спиртні напої, іноді не ночував вдома, заволікався ігровими автоматами. З того часу як відповідач пішов з родини вони не поновляли шлюбних відносин, вважає, що  примирення між ними не можливе. Майнового спору не має. Просила шлюб з відповідачем розірвати, судові витрати покласти на нього.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі зазначивши, що шлюбні відносини між ними припинені з липня 2007 року, оскільки між ними виникали сварки та скандали, у зв’язку з тим, що позивачка пізно поверталась додому, часто затримувалась на роботі. Майнового спору між ними не має, примирення між ними не можливе, тому не заперечував проти розірвання шлюбу з позивачкою, судові витрати просив покласти на нього.  

    Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що шлюб сторін розпався, збереження сім'ї неможливе, сторони не проживають спільно, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

    Відповідно до ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України. На підставі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

    Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ступінь відповідальності кожного з подружжя в розпаді сім'ї, їх матеріальне становище, тому вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України,  ст. ст. 105, 110, 112 СК  України, суд, -  

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу  задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження  та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, який зареєстровано 24.07.2004 р. у відділі РАЦС Ленінського РУЮ м. Донецька, актовий запис № 251 – розірвати.

    Під час видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито у розмірі 17,00 гривень стягнути на користь держави з відповідача ОСОБА_2, звільнив від сплати державного мита позивачку ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: