Справа № 2-330/2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    06 липня 2010 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Олещенко Л.Б.

при секретарі: Настоящої М.С.

з участю позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивача: адвоката ОСОБА_3

представника відповідача: Уліч І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивачі ОСОБА_2 звернулись до суду із позовною заявою до КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» про відшкодування на їхню користь матеріальної шкоди в розмірі 5700,00 грн. і моральної – в розмірі 3000 грн. на користь кожного, яка завдана внаслідок залиття належної ним квартири АДРЕСА_1. Також просили стягнути витрати на надання їм правової допомоги адвоката у розмірі 600 гривень на користь кожного з них, та понесені ними судові витрати. Крім того, просили покласти на відповідача зобов’язання негайно провести ремонт покрівлі над першим під’їздом будинку в якому розташована їх квартира, а також ремонт коризька на лоджією їхньої квартири. В обґрунтування позову вказали, що з 1982 р. неодноразово із-за течі покрівлі відбувалось залиття їхньої квартири, яка розташована на останньому поверху будинку. 03.09.09 р. житловою організацією було складено відповідний акт, та зафіксовано наслідки залиття квартири у вигляді пошкоджень: стелі і стін в коридорі; стелі і стін у двох спальнях; стелі і стін у залі; опорної ніжки двоспального ліжка і зіпсовані два килима внаслідок залиття, які вони вимушені були здати до хімчистки та заплатити за послуги 286 гривень. Неодноразові звернення до ЖЕКу з приводу ремонту покрівлі ніяких результатів не дали; вони вимушені з вини відповідача займатись ремонтними роботами, нести витрати, провести певний час в квартирі із пліснявою, неприємним запахом, обмежені у спілкуванні, бо не можуть запросити до себе гостей. Всі ці обставини спричиняють моральні страждання.

    Потім позивачі подали до суду свої уточнені вимоги, просили стягнути на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 8101,97 гривень, визначеної згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи, 286 гривень – витрачені на послуги хімчистки при відновленні стану килимів; моральної шкоди у розмірі 3000 гривень; витрат на правову допомогу 600 гривень, а також судовий збір у розмірі 92,38 гривень та 120 гривень за інформаційно-технічне забезпечення. В решті позовні вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_1 залишили без змін вточнивши, що просять зобов’язати провести  ремонт м’якої покрівлі криши над першим під’їздом будинку АДРЕСА_1 та козирка над лоджією їх квартири у 15-денний строк з дня набрання судовим рішенням чинності.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 повністю підтримав свої вимоги та пояснив, що він є власником квартири АДРЕСА_1, оскільки на момент її приватизації його дружина ОСОБА_1 не мешкала у ній та зареєстрована не була. Його дружина ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у вказаній квартирі з 2005 року. Протягом останніх років квартиру у якій вони проживають постійно заливає із-за течі покрівлі. У серпні 2009 р. проводився ремонт покрівлі, проте після цього в цьому ж місяці відбулося знову залиття. Залиття відбулося 22.01.2009 р., 07.04.2009 р. 03.09.2009 р., 11.09.2009 р. і залиття продовжувались залежно від погодних умов. По всім вказаним датам були складені акти житлової организації, в яких підтверджено, що теча покрівлі будинку. Залиття квартири відбувалося також і після звернення ними з позовом до суду, та 13.01.2009 р. був складений відповідний акт комунальної організації, що причиною залиття стала саме теча покрівлі будинку. Додатково зазначив, що покрівля не відремонтована належним чином, коли в квартирі періодично відбувається залиття після дощів, дихати пліснявою, а відповідач лише обіцяє виконати ремонт покрівлі належним чином. Вони зверталися з приводу стану їх квартири до санстанції і після обстеження встановлено, що норми вологи у квартирі не відповідають діючим нормам. Матеріальну шкоду завдану залиттям квартири просить стягнути саме на його користь, оскільки він є власником квартири. Моральна шкода виявляється в тому, що він та його родина вимушені жити в таких умовах, зазнавати дискомфорт, не мати можливості спілкуватися з оточуючими друзями близькими та запрошувати їх у гості, у зв’язку з чим порушений їх образ життя і його право власності.

    Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні також підтримала позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши що у зв’язку з неодноразовими залиттями квартири, де вона зареєстрована та проживає з чоловіком ОСОБА_2 та донькою, вона хворіла двічі бронхітом, оскільки у квартирі постійно сирість. Вони вимушені постійно звертатись до ЖЕКу з заявами про ремонт покрівлі, проводити  певний час в квартирі із пліснявою, неприємним запахом,  що також спричиняє їй моральні страждання, які вона оцінює в 3000,00 гривень та просить стягнути вказану суму з відповідача на її користь, а також просить стягнути витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 600 гривень, сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 8,50 гривень. Матеріальну шкоду стягнути не просить, оскільки власником квартири є її чоловік

    Представник відповідача КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» за дорученням Уліч І.В. позовні вимоги Бабіч визнала частково. Вказала, що не заперечують того факту, що залиття квартири позивачів відбулося внаслідок течі покрівлі, тобто з вини Керуючої компанії, проте у серпні 2009 року покрівля була відремонтована, але не належним чином, на цей час ремонтні роботи не завершено, тому не заперечує щодо вимог позивачів про необхідність проведення ними ремонтних робіт, покрівлі будинку та козирьку лоджиї їх квартири. Розмір матеріальної шкоди визнала частково у сумі 5123,64 гривень, який визначено кошторисом житлової организації, сумою матеріальної шкоди, яка визначена висновком судової будівельно-технічної експертизи не визнає, оскільки позивачі ці витрати ще не понесли. Також визнала повністю витрати по послугам на химчистку килимів та  судові витрати, і витрати на правову допомогу адвоката. Вимоги щодо  моральної шкоди позивачів не визнає, бо вважає що така не завдана та не доведена суду.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № 9260 від 29.10.1999 р. та договором дарування від 05.05.2005 р. (а.с.22, 23-24). Згідно довідки КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька»  від 10.09.2009 р. в зазначеній квартирі також проживає та зареєстрована ОСОБА_1 та їх спільна дитина донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження (а.с.27).

    Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2009 р., 07.04.2009 р., 03.09.2009 р., 11.09.2009 р. сталося залиття квартири позивачів, про що були складені комісією КП ЖЕК № 1 відповідні акти. Згідно зазначених актів причиною залиття  квартири позивачів являється саме теча покрівлі, яка знаходиться в неналежному стані, лівнева каналізація забита сміттям. В результаті залиття постраждали: шпалери на стелі, стінах спальні; шпалери на стелі і стінах у залі і коридорі. Кошторисом складеним КП ЖЕК № 1 матеріальна шкода завдана внаслідок залиття квартири визначена у розмірі 5123,64 гривень.

    Але, Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12.04.2010 р. вартість відновлювального ремонта по усуненню наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 складає 8101,97 грн.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що вона працює головним інженером ТОВ «Сервіс Донстрой» з 2002 року, що до реорганізації було ЖЕКом № 1 Ленінського району м. Донецька. Ремонтні роботи по покрівлі виконує підрядна організація, з якою КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» укладає необхідні договори. На теперішній час ремонт покрівлі над першим під’їздом  будинку АДРЕСА_1 не виконаний та не проведено покриття оголовків над вентиляційними каналами, оцинкований лист над парапетом покрівлі пошкоджений та необхідна його заміна, але на сьогодні ця робота також не проведена. Над балконом квартири АДРЕСА_1 вказаного будинку 02.07.2009 р. виконані роботи по ремонту покрівлі, вона покрита новим руберойдом, а також виконаний латочний ремонт не в повному обсязі. Капітальний ремонт покрівлі повинен проводитись через кожні 20 років, а якщо постраждали більше 60 квартир то можливо проводити капітальний ремонт достроково. Капітальний ремонт покрівлі спірного будинку проводився у 2000 році, а латочний ремонт виконаний частково, є декілька поривів на криші. Покрівля над вказаним будинком м’яка рулонна і повинна передбачати необхідний уклін, проте на покрівлі спірного будинку посередені збирається під час опадів калюжа, що пов’язано з забрудненням лівневої каналізації та не рівно виконаним покриттям покрівлі. При цьому необхідно провести вирівнення покрівлі шляхом покриття її  додатковим слоєм смоли та покласти покриття. Також примикання рубероіду на козирку балкону позивачів не виконано. Оскільки роботи на цей час не закінчено, то і  акт з підрядною організацією не підписаний.      

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач, як балансоутримувач будинку в якому розташована квартира позивачів, зобов’язаний своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати будинок в належному технічному стані та здійснювати його технічне обслуговування.

Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Судом безперечно встановлено, що залиття квартири позивачів, а відповідно і завдана внаслідок цього майнова шкода спричинена з вини відповідача, що не оспорював в судовому засіданні і представник відповідача, тому вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню із стягненням на користь ОСОБА_2 8101,97 гривень, а також витрат понесених на проведення химичної чистки килимів у розмірі 286 гривень, що відтверджується наданою суду квитанцією. Відносно вимог позивачів щодо завданої шкоди, внаслідок пошкодження меблів, а саме ніжки двоспального ліжка суд підстав для їх задоволення не знаходить, оскільки, як зазначили позивачі, крім своїх пояснень цю шкоду вони ніякими іншими доказами підтвердити не можуть.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібносте потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала цю шкоду, та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір моральної шкоди не залежить від розміру майнової шкоди. Судом встановлено, що діями відповідача порушено законні права позивачів. Фактичними обставинами справи підтверджено заподіяння позивачам моральної шкоди неправомірними діями відповідача. Визначаючи суму компенсації за моральні страждання позивачів, суд враховує характер та обсяг цих страждань, їхні хвилювання, переживання у зв’язку із пошкодженням належного ним майна, довготривале проживання в невідремонтованій квартирі до цього часу, порушення звичного образу життя, створений дискомфорт умов проживання, перевищення норми вологості у квартирі, що підтверджується актом перевірки дотримання санітарного  законодавства (при нормі 40-65% вологість складає 76%). Керуючись принципом розумності і взваженності, суд вважає можливим стягнути на користь кожного позивача по 500 грн. в рахунок моральної шкоди.

Вимоги позивачів відносно стягнення на їх користь витрат на правову допомогу у розмірі по 600 грн. кожному підлягають задоволенню, оскільки ці витрати визнані відповідачем і відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню. Крім того, в матеріалах справи є в наявності квитанція на підтвердження цих витрат позивачами.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у звьязку з чим на користь позивача ОСОБА_2 необхідно стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 92,38 грн.; 400 грн. – витрати за проведення експертизи; 120 грн. за сплату ІТО; на користь позивачки ОСОБА_1 необхідно стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 8,50 гривень.

Також зобов’язати відповідача провести відновлюючий ремонт покрівлі над квартирою позивачів, а також ремонт козирка над лоджією їх квартири протягом 15 діб з моменту набрання сили судовим рішенням.

    На підставі ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, та керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -                        

ВИРІШИВ:

    Стягнути з КП «Керуюча компанія ленінського району м. Донецька» на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 8387,97 гривень, моральну шкоду  у розмірі 500 грн., судовий збір в розмірі 92,38 грн.; 400 грн. – витрати за проведення експертизи; 600,00 гривень – витрати на правову допомогу адвоката; 120 грн. за сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а також на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500,00 гривень, витрати на правову допомогу адвоката – 600,00 гривень, та судовий збір у розмірі 8,50 гривень.

    Зобов’язати КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» провести ремонт покрівлі над квартирою АДРЕСА_1, а також ремонт козирка над лоджією цієї ж квартири протягом 15 діб з моменту набрання сили судовим рішенням.  

В решті позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_1 – відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду донецької області через ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя: