Справа № 2-1233/2010 р.

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М     У К Р А Ї Н  И

   12 жовтня 2010 року                                           м.Долина

   Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Лицура І.М.,

                   секретаря – Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долині справу за позовом ОСОБА_1 до Княжолуцької сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно,-

 ВСТАНОВИВ:

   Позивачка в своїй заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Княжолука Долинського району Івано-Франківської області померла ОСОБА_2, в зв’язку з чим відкрилась спадщина за заповітом. Згідно заповіту, складеного 06.06.2000 року і посвідченого секретарем виконавчого комітету Княжолуцької сільської ради, ОСОБА_2 заповіла їй все своє майно, де б воно не находилось та з чого воно б не складалось. На день смерті ОСОБА_2 їй належало будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1. Для оформлення спадщини на спадкове будинковолодіння їй необхідно пред’явити в нотаріальну контору витяг з реєстру прав власників на нерухоме майно. Однак, при зверненні в Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухомість, їй виготовили технічний паспорт на спадкове будинковолодіння, а у видачі витягу з реєстру права власності на нерухоме майно відмовили, оскільки ОСОБА_2 у встановленому порядку не зареєструвала право власності на належне їй будинковолодіння. В зв’язку з цим вона позбавлена можливості отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на будинковолодіння в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2, а тому змушена звернутись в суд з даним позовом.  

   В судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини, просив позов задоволити, визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1, і складається з житлового будинку, загальною площею 55,7 кв. м. та огорожі, що належало її бабусі ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

   Представник відповідача в судове засідання не з’явився, звернувся до  суду із заявою, в якій вказав, що з позовом згідний та просив розглянути справу в його відсутності.

   Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

   Як встановлено в судовому засіданні і підтверджується копією свідоцтва про смерть від 20.03.2001 року НОМЕР_1 (а.с. 4), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

   Довідка  № 747 від 26.03.2010 року, видана виконавчим комітетом Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (а.с. 9), свідчить про те, що за ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно запису в погосподарській книзі № 12 рахується будинковолодіння в АДРЕСА_1.

   Згідно заповіту від 06.06.2000 року, що посвідчений секретарем виконавчого комітету Княжолуцької сільської ради та зареєстрований в реєстрі за номером № 23, який не змінювався та не скасовувався (а.с. 6), ОСОБА_2 заповіла позивачці ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не находилось та з чого воно б не складалось.

   Як вбачається з технічного паспорта на будинковолодіння в АДРЕСА_1, що складений 25.02.2010 року Івано-Франківським ОБТІ (а.с. 10-12), дане будинковолодіння складається з житлового будинку, загальною площею 55,7 кв. м. та огорожі.

   Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що даний позов слід задоволити та визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, що належало її бабусі ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

   На підставі викладеного, ст.ст. 392, 1234-1236 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

РІШИВ:

   Позов задоволити.

   Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння, що знаходиться АДРЕСА_1 і належало ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

   Рішення може бути оскаржено в 10-денний строк з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Суддя: