Судове рішення #11393486

Справа № 22ц- 4796/2010 р.                             Головуючий у першій інстанції

Категорія – цивільна Кузюра В.О.

                                        Доповідач – Лазоренко М.І.


 

                                                                                                                                      Р І Ш Е Н Н Я

       І м е н е м  У к р а ї н и

               


    13 жовтня   2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  у складі:

     головуючого:    Бойко О.В.

                суддів:               Лазоренка М.І.,  Демченко Л.М.

    при секретарі:  Костюк Ю.Г.

          з участю: представника  відповідача  - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_7    на рішення  Бобровицького    районного суду  Чернігівської області від 10 серпня  2010 року по справі за позовом  Запорізького   юридичного інституту  Дніпропетровського державного університету  внутрішніх справ  до ОСОБА_7   про відшкодування   до Державного бюджету  витрат пов’язаних з навчанням

в с т а н о в и в:

У червні 2009 р. позивач  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування до Державного бюджету 5 093 грн. 11 коп. витрат пов’язаних з навчанням  відповідача у Запорізькому юридичний інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, а також відшкодування судових витрат та витрат пов’язаних  з явкою представника позивача  в судове засідання.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 був курсантом Запорізького юридичного інституту  і  з  ним  25.06.2002 року було  укладено угоду про підготовку фахівця за державним замовленням та його працевлаштування.    

Після закінчення  навчального закладу відповідач був направлений за місцем працевлаштування та  призначений на посаду дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Бобровицького РВ УМВС України в Чернігівській області, проте  24.01.2007 року   він був  звільнений з посади  за  порушення трудової дисципліни, чим порушив умови угоди.

Рішенням  Бобровицького районного суду від 10 серпня 2010 р. позовні вимоги Запорізького юридичного інституту були задоволені, стягнуто з ОСОБА_7 на користь державного бюджету витрати на навчання в сумі 5093,11 грн., судові витрати в сумі 445,50 грн. та витрати  пов’язані з явкою представника позивача в сумі 655,01 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить  рішення Бобровицького районного суду від 10 серпня 2010 р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на його необґрунтованість та незаконність, невідповідність фактичним обставинам справи.  

Доводи апеляційної карги зводяться до того, що судом не були враховані положення Порядку  відшкодування особами витрат, пов'язаних  з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ , затвердженого  Постановою КМУ від 01.03.2007р., яким передбачено, що витрати відшкодовуюся особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби,  - за період навчання,  що  перевищує такий строк.  У зв’язку  з наведеним  апелянт вважає, що за 18 місяців  навчання  в інституту  він не повинен відшкодовувати вартість.

Крім того, на думку апелянта,   суд не врахував, що комунальними послугами   він користувався тільки  8 місяців, під час проживання в гуртожитку інституту, а решту часу він проживав на приватній квартирі  і сам  здійснював  оплату  проживання.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення  сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7   з 15.08.2001 року проходив  службу  в органах в внутрішніх справ  України   курсантом Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського  державного університету  внутрішніх справ.

25.06.2002 року з курсантом ОСОБА_7 укладено угоду про підготовку фахівця за державним замовленням та його працевлаштування.  

Розділ 4 цієї Угоди передбачає підстави, розмір та порядок відшкодування вартості навчання в разі дострокового розірвання угоди.  

Після закінчення Запорізького юридичного інституту УМВС України ОСОБА_7, згідно наказу начальника інституту № 50 по о/с від 17.06.2005 року направлений за місцем працевлаштування до УМВС України в Чернігівській області і 28.07.2005 р. був призначений на посаду дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Бобровицького РВ УМВС України в Чернігівській області.  

Згідно наказу № 14 по о/с від 24.01.2007 року УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_7 звільнений з посади дільничного інспектора за ст. 64 п. «є» (за порушення трудової дисципліни), чим порушив умови угоди.  

Задовольняючи позовні вимоги суд 1 інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено право вимоги, які випливають з  умов Угоди про підготовку фахівця від 25.06.2002 року, укладеної між Запорізьким юридичним інститутом та ОСОБА_7 Відповідач порушив умови п .4 угоди,  порушив  трудову дисципліну, а тому зобов’язаний сплатити всі  фактичні витрати, пов’язані з навчанням, відповідно до наданих розрахунків.

Проте  повністю  з таким висновком суду 1 інстанції не може погодитися апеляційний суд.

 Так,  п. 14  Порядку  працевлаштування випускників вищих навчальних  закладів,  підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим По становою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992 передбачено, що у разі неприбуття молодого фахівця  за  направленням  або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за  порушення  трудової дисципліни,  звільнення  за  власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати  у  встановленому  порядку  до державного  бюджету  вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Однак п. 5.1   Порядку відшкодування особами  витрат, пов’язаних  з їх утриманням  у вищих  навчальних  закладах Міністерства внутрішніх справ,  затверджених постановою КМУ №313 від 01.03.2007 року визначено, що витрати відшкодовуються у повному розмірі особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби,  - за період навчання,  що  перевищує такий строк.

Статтею 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 18.06.99р. передбачений строк військової служби для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 18 місяців.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач в Збройних силах України  не служив, а проходив   службу  в органах в внутрішніх справ  України   курсантом ЗЮІ Дніпропетровського  державного університету  внутрішніх справ, відшкодування витрат на навчання у Запорізькому юридичному інституту повинно бути проведене лише за період, який перевищує 18-місячний термін, що  становить 2770,43 грн. ( 5093,11 – 993,58 - 1713.44 -  63.41= 2770,43)

Крім того, відповідно до матеріалів справи,  з наведеним позовом  до  суду   звернувся Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, однак витрати, пов’язані з навчанням відповідача у навчальному закладі, позивач просить  стягнути не на його  користь, а на користь державного бюджету,  при цьому   суму стягнутих коштів  позивач просить  направити на його  розрахунковий рахунок.

Оскільки,  п. 7 Порядку відшкодування особами  витрат, пов’язаних  з їх утриманням  у вищих  навчальних  закладах Міністерства внутрішніх справ,  затверджених постановою КМУ №313 від 01.03.2007 року передбачено, що сума   відшкодованих витрат  зараховується  до державного бюджету, апеляційний  суд  вважає,  що    суму витрат пов’язаних з навчанням  слід  стягнути з відповідача  на користь  позивача  для зарахування до Державного бюджету.

На зазначені обставини  суд 1 інстанції уваги не звернув,  а тому рішення Бобровицького районного суду від 10 серпня 2010р. підлягає скасуванню  з ухваленням нового рішення   про часткове  задоволення  позовних вимог позивача,  стягнення  з ОСОБА_7  на користь  позивача  2770,43 грн.  витрат пов’язаних  з навчанням,  для зарахування до Державного бюджету.

    Відповідно до  ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої  ухвалено рішення, суд присуджує  з другої сторони  понесені нею документально підтверджені витрати.

Згідно   платіжного доручення  № 765 від 16.06.2009р. позивачем  сплачено  судовий сбір  у розмірі  51 грн. та  понесені витрати пов’язані  з явкою до суду  його  представника    в сумі 655 грн. 01 коп., оскільки  зазначені  суми підтверджені документально, їх слід стягнути  з ОСОБА_7  на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги щодо користування відповідачем комунальними послугами лише 8 місяців, під час проживання в гуртожитку інституту, апеляційний суд не може взяти до уваги, оскільки до складу  витрат  на оплату   комунальних послуг   входить не тільки проживання  відповідача в гуртожитку, але   й забезпечення  теплом, електроенергією,  водою,   тощо  учбових корпусів інституту

Керуючись  п.5.1 Порядку відшкодування особами  витрат, пов’язаних  з їх утриманням  у вищих  навчальних  закладах Міністерства внутрішніх справ,  затверджених постановою КМУ №313 від 01.03.2007 року,  ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 , 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

в и р і ш и в:

           Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення  Бобровицького    районного суду  Чернігівської області від 10 серпня  2010 року  - скасувати.

Позовні   вимоги   задовольнити  частково.

 Стягнути  з ОСОБА_7  на користь Запорізького   юридичного інституту Дніпропетровського державного університету  внутрішніх справ 2770,43 грн.  витрат пов’язаних  з навчанням,  для зарахування до Державного бюджету.

 Стягнути  з ОСОБА_7  на користь Запорізького   юридичного інституту Дніпропетровського державного університету  внутрішніх справ    у відшкодування   судового збору – 51 грн.  та витрат пов’язаних з явкою до суду  представника позивача   в сумі 655 грн. 01 коп.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але  може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 20 днів.

   

Головуючий:                                             Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація