Справа № 33-381/2010 р. Головуючий у І інстанції – Білоус М.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2010 р. м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі: судді судової палати у кримінальних справах Оседача М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Як встановив суд, 26 липня 2010 року, в ході проведення перевірки був встановлений факт здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності без державної реєстрації, а саме надання ним послуг весільного авто.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування із закриттям провадження по справі, у зв’язку з відсутністю в його діях складу даного адмінправопорушення. Вважає, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, суд прийняв рішення на основі неповного з’ясування обставин справи, посилаючись на те, що в його діях відсутня така обов’язкова складова ознака поняття підприємництва як систематичність.
Перевіривши матеріали справи в повному обсязі та доводи скаржника, наведені у апеляційній скарзі, суд вважає, що її слід задовольнити, з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати обставини вчиненого адміністративного правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В даному випадку судом першої інстанції вищевказані вимоги закону виконані не були.
Відповідно до ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність за зазначеною нормою передбачена за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Згідно ст. 3 ч. 1 Господарського Кодексу України (далі – ГК України), під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У ч. 2 ст. 3 ГК України зазначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Як вбачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_2 заперечував факт здійснення ним підприємницької діяльності, зазначаючи при цьому, що ніяких дій, пов’язаних з наданням ним послуг весільного авто, ним не вчинялось.
Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували систематичність ОСОБА_2 у наданні послуг весільного авто без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання. Також по даній справі не встановлено свідків, які б підтвердили ці факти.
Зібраними по справі доказами доведено, що ОСОБА_2 намагався займатися даним видом діяльності і вчинив замах, але чинним адміністративним законодавством не передбачено будь-якої відповідальності за вказані дії.
Відсутність в діях ОСОБА_2 ознак систематичності виключає здійснення підприємництва як виду господарської діяльності та свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП.
Зазначеним обставинам суд першої інстанції не дав належної оцінки у зв’язку з чим дійшов помилкового висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення.
Також, відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, в тому числі, місце і час вчинення адміністративного правопорушення.
Ці вимоги закону Прилуцькою ОДПІ Чернігівської області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 не виконані. Зокрема, у протоколі не вказано ні час (проміжок часу), ні місце вчинення правопорушення, ні жодних конкретних фактів (коли і які незаконні дії було вчинено ОСОБА_2.).
З урахуванням наведеного, постанова суду відносно ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю, відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП, за відсутністю в його діях складу даного адмінправопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 вересня 2010 року щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч. 1 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити, за відсутністю в його діях складу даного адмінправопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області М.М. Оседач