Справа № 2-766/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 жовтня  2010 року

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого – судді         Бичківської К.Г.

                                        при секретарі     Стужук  Н.М.

           за участю позивача     ОСОБА_1

                      відповідачки     ОСОБА_2

представника органів опіки та піклування        Данюка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лугини

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

У С Т А Н О В И В:

Сторони уклали шлюб 08.11.1997 року у Путиловицькій сільській раді, Лугинського району, Житомирської області. Від спільного проживання мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, мотивуючи це тим, що спільне життя з відповідачкою не склалось. На грунті сімейно – побутових проблем та протилежних поглядів на сімейне життя у них виникла неприязнь один до одного.

Стосунки між ними погіршились протягом останніх двох років, що призвело до припинення шлюбних відносин. В даний час він знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, з якою має намір одружитись.

Вважає, що  примирення між ними неможливе.

Просить шлюб розірвати, дочку для дальшого виховання залишити з  відповідачкою, а сина з ним.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, суду показала, що сімейне життя в них не склалось. Позивач пішов проживати до іншої жінки, а тому просить шлюб розірвати, а дітей: дочку ОСОБА_5 та сина ОСОБА_4 для дальшого виховання залишити з нею.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з слідуючих підстав.

Позивач знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, а тому примирення між ними неможливе. Сторони втратили почуття поваги друг до друга. Так як сім’я розпалась остаточно, сторони проживають окремо, то подальше збереження сім'ї суперечило б інтересам сторін, а тому шлюб слід розірвати.

Враховуючи, що позивач ніде не працює, не має власного житла, висновок органу опіки та піклування та думку представника органу опіки та піклування про те, що дітей на виховання  та проживання  слід залишити з матір’ю, то суд вважає, що дітей:  доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого виховання залишити з відповідачкою.

Керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 215 ЦПК України суд,–

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Шлюб, укладений 08.11.1997 року у Путиловицькій сільській раді, Лугинського району, Житомирської області.,  актовий запис №8 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище «ОСОБА_1».

Дітей:  доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого виховання залишити з відповідачкою ОСОБА_2.

Судовий збір по справі компенсується за рахунок держави, так як сторони звільнені від його сплати згідно ст. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

 Апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області на рішення  суду подається через Лугинський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя