Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2010 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області
у складі головуючої - судді Величко О.В.,
при секретарі Переясловській І.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
за участю представника відповідача
Закритого Акціонерного Товариства
Страхова компанія « ВУСО» Сизоненко В.С.
за участю третіх осіб ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноармійську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства « Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_2, Закритого Акціонерного Товариства Страхова компанія « ВУСО», треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство « Райффайзен Банк Аваль» про стягнення виплаченого страхового відшкодування ,-
В С Т А Н О В И В :
14 липня 2010 року позивач Акціонерне товариство « Українська пожежно-страхова компанія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, Закритого Акціонерного товариства Страхова компанія « ВУСО», треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство « Райффайзен Банк Аваль» про стягнення виплаченого страхового відшкодування. В обгрунтування свого позову вказав, що 28 лютого 2009 року в м. Димитрів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля « HYNDAI ACCENT» державний реєстраційний № НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 21154, державний реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок якої автомобіль ОСОБА_5 отримав механічні ушкодження. Вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля, згідно з Актом автотоварознавчого дослідження № 050309-498 від 11.03.2009 р. з урахуванням коефіцієнту фізичного зношення складає 13454,77 грн.
10.12.2008 р. між АТ «УПСК» та страхувальником ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 069704, та на підставі страхового акту № 46 АТ « УПСК» було сплачено ОСОБА_5 страхове відшкодування у сумі 13225,27 грн. ( 13454,77 грн – 229,50 ( франшиза)), що підтверджується платіжним дорученням № 1017 від 15.04.2009 р.
Згідно постанови Красноармійського міськрайонного суду від 27.03.2009 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем п. 12.1 Правил дорожнього руху України. У зв»язку з тим, що у ОСОБА_2 є страховий поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС 0703767 від 23.09.2008 року, укладений з ЗАТ Страхова компанія «ВУСО», просить стягнути з ЗАТ Страхова компанія « ВУСО» на їх користь виплачене страхове відшкодування у розмірі 12715,27 грн., з ОСОБА_2 стягнути на їх користь франшизу у розмірі 510 грн., витрати по проведенню автотоварознавчого дослідження в розмірі 450 грн., та судові витрати: судовий збір у розмірі 136,75 грн., і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала у повному обсязі – висловила свою згоду виплатити позивачу 510 грн., 450 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та понесені судові витрати.( а.с. 72 ). Пояснила, що дійсно 28 лютого 2009 року в м. Димитрів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля « HYNDAI ACCENT» державний реєстраційний № НОМЕР_3, під її керуванням та автомобіля ВАЗ 21154, державний реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок якої автомобіль ОСОБА_5 отримав механічні ушкодження. Між її чоловіком ОСОБА_8 та Закритим Акціонерним товариством Страхова компанія « ВУСО» було укладено поліс № ВС 0703767 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - автомобіля « HYNDAI ACCENT» державний реєстраційний № НОМЕР_3. Згідно п. 5 Полісу вона зазначена особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована вказаним Полісом.
Представник відповідача Закрите Акціонерне Товариство Страхова компанія « ВУСО» позовні вимоги не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 , АТ « УПСК», ОСОБА_5 не зверталися до ЗАТ СК «ВУСО» з вимогою про страхове відшкодування, а це слід розуміти, як відсутність претензій до ЗАТ СК «ВУСО» та, в свою чергу, відсутність порушених, невизнаних або оспорюваних прав. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, просив справу слухати у його відсутність ( а.с. 52).
Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з»явився, просив справу слухати у його відсутність.( а.с. 66 ).
Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль» в судове засідання не з»явився, просив справу слухати у його відсутність. ( а.с. 43-44).
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 28 лютого 2009 року в м. Димитрів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля « HYNDAI ACCENT» державний реєстраційний № НОМЕР_3, під керуванням його дружини, позивачкою за даною справою ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 21154, державний реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок якої автомобіль ОСОБА_5 отримав механічні ушкодження.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні встановлено, що 28 лютого 2009 року в м. Димитрів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля« HYNDAI ACCENT» державний реєстраційний № НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 21154, державний реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5.
Винним у дорожній пригоді є відповідачка ОСОБА_2. Вказаний факт підтверджується постановою про притягнення до адміністративної відповідальності від 27.03.2009 року ( а.с. 28), відповідно до якої дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України та з технічної точки зору знаходились у причинному зв»язку з настанням ДТП. Цю обставину підтвердив в судовому засіданні сама відповідачка.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ОСОБА_5 були завдані механічні пошкодження. Відповідно до Акту авто товарознавчого дослідження № 050309-498 від 11.03.2009 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зношення без ПДВ складає 13454, 77 грн. ( 16145,72 – 2690,95 (ПДВ) ( а.с.12-26).
Судом встановлено, що 10.12.2008 року між позивачем Акціонерне товариство « Українська пожежно-страхова компанія» і ОСОБА_5 був укладений Договір страхування наземних транспортних засобів № 069704. Вигодонабувачем за даним договором є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» ( а.с. 9-10). ОСОБА_5 звернувся до страхової компанії з відповідною заявою про відшкодування шкоди.
Згідно умов договору № 069704 від 10.12.2008 року АТ « УПСК» ОСОБА_5 була виплачена сума страхового відшкодування у розмірі 13225,27 грн. за вирахуванням безумовної франшизи, про що було складено страховий акт № 46 від 07.04.2009 року. Цей факт також підтверджується платіжним дорученням ( а.с. 11, 29).
Відповідно до ст..22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).
Згідно до ст..1166 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Цивільно-правова відповідальність за спричинення збитків ( або нанесення шкоди) наступає внаслідок правопорушення, яке складається з чотирьох елементів: шкоди, протиправності поведінки, винип особи та причинного зв»язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе , що шкоду завдано не з її вини.
Статтею 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі , грошову суму ( страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст..9, ч.1 ст.25 Закону України « Про страхування»,здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством.
В судовому засіданні встановлено, що між третьою особою ОСОБА_4 та ЗАТ СК « ВУСО» укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів « HYNDAI ACCENT» , державний реєстраційний номер НОМЕР_3. Згідно умов Договору відповідачка ОСОБА_2 є особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована Полісом.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.. 27 Закону України « Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду. Зазначене право також передбачене ст. 993 ЦК України.
Так, положення ст.. 993 ЦК України передбачає право страховика вимагати стягнення збитків з особи, винної у заподіянні шкоди страхувальникові. У даному випадку існує основне зобов»язання між страхувальником або вигодонабувачем, з одного боку, і особою, відповідальною за збитки, - з іншого. Право вимоги переходить до страховика в межах виплаченої суми страхового відшкодування.
Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).
У зв»язку з тим, що позивачем АТ «УПСК» ОСОБА_5 була виплачена сума страхового відшкодування у розмірі 13225,27 грн., а цивільно-правова відповідальність винної особи в даної ДТП – ОСОБА_2 застрахована ЗАТ СК «ВУСО» на підставі договору № ВС 0703767, суд вважає, що позивач АТ «УПСК» має право вимоги до відповідачів ОСОБА_2 і ЗАТ СК « ВУСО».
З урахуванням того, що сума матеріальної шкоди складає 13454,77 грн., АТ «УПСК» виплатило ОСОБА_5 суму страхового відшкодування у розмірі 13225,27 грн., а сума франшизи- 510 грн., розмір матеріальної шкоди, який повинен сплатити відповідач ЗАТ СК «ВУСО» на користь позивача АТ «УПСК» складає 12715,27 грн. (13225,27 -510 = 12715,27 грн.).
Головним запереченням ЗАТ СК «ВУСО» щодо заявлених вимог є відсутність обов»язку відповідати по регресним вимогам страхових компаній за договором страхування. В той час, представник ЗАТ СК «ВУСО» проти наявності полісу № ВС 0703767 в судовому засіданні не заперечував.
Як убачається з матеріалів справи, третя особа ОСОБА_5, якому була заподіяна шкода, не звертався до ЗАТ СК «ВУСО», оскільки між ним та позивачем 10.12.2008 року був укладений договір добровільного страхування № 069704 та відшкодування шкоди у розмірі 13225,27 грн. він отримав у квітні 2009 року. Третя особа ОСОБА_4 звернувся до ЗАТ СК «ВУСО» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду ( заява на виплату страхову відшкодування) 23.09.2008 року.
Суд приходить до висновку, що вищезазначені обставини не позбавляють позивача можливості звертатись до суду з заявленим позовом про стягнення матеріальної шкоди у регресному порядку і самі по собі ще не свідчать про будь-які виплати, що вже відбулись.
Факт страхування цивільної відповідальності ОСОБА_2 доведений полісом № ВС 0703767, в якому визначена сума франшизи – 510 грн. ( а.с. 41). Встановлення франшизи за договором страхування цивільно-правової відповідальності передбачено ст..12. Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». А відповідно до ч.2 цієї статті Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, позивач не зможе отримати з ЗАТ СК «ВУСО» суму франшизи у розмірі 510 грн. і це є матеріальною шкодою, яка повинна бути стягнена з відповідача ОСОБА_2
Відповідно до ст.. 28 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов»язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху, з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого, з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров»я чи забруднення салону цього транспортного засобу, з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, витрати, пов»язані з проведенням авто товарознавчого дослідження у розмірі 450 грн., які підтверджуються документально ( а.с. 24), та понесені позивачем судові витрати : судовий збір у розмірі 136,75 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. необхідно стягнути з відповідачки ОСОБА_2, яка в судовому засіданні визнала позовні вимоги в цій частині.( а.с. 72 ).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «УПСК» підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 993, 1166, 1194 ЦК України, ст..ст.3,5,7,8,10,14,57-59,60,208-209,212-218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Акціонерного товариства « Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_2, Закритого Акціонерного товариства Страхова компанія « ВУСО», треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство « Райффайзен Банк Аваль» про стягнення виплаченого страхового відшкодування задовольнити .
Стягнути з Закритого Акціонерного товариства Страхова компанія « ВУСО» на користь Акціонерного товариства « Українська пожежно-страхова компанія» у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 12715,27 грн. ( двінадцять тисяч сімсот п»ятнадцять грн. 27 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства « Українська пожежно-страхова компанія» у відшкодування матеріальної шкоди 510 грн ( п»ятсот десять грн.), витрати, пов»язані з проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 450 грн. ( чотириста п»ятдесят грн.), судовий збір у розмірі 136,75 грн.( сто тридцять шість грн.. 75 коп) і витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. ( сто двадцять грн.)., а всього 1216,75 грн.( одну тисячу двісті шістнадцять грн. 75 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: