Справа № 2-222/2010 р.

 РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    30 серпня 2010 року                               м. Новомиргород

    Новомиргородський районний суд Кіровоградської області  в складі:

                          головуючого судді - Іванова Д.Л.,

                          при секретарі - Горбуліній О.В.,

                          за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк ”Надра” від імені якого діє Новомиргородське відділення № 9 філії КБ ”Надра”  Кіровоградського регіонального управління про стягнення суми строкового банківського вкладу,

ВСТАНОВИВ:

             26 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Новомиргородського відділення № 9 Кіровоградського управління філії КБ ”Надра” в якому просить стягнути на її користь 1000 доларів США, які розміщені на депозитному рахунку, невиплачені відсотки по депозиту, а також  всі судові витрати пов’язані з розглядом справи.

              В обгрунтування позивних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 26 вересня  2008 року між нею та ВАТ КБ “Надра” в особі керуючої Новомиргородського відділення № 9 Кіровоградської філії Волощук Л.Г. був укладений договір       № 628188 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір ", відповідно до якого позивачка строком на 6 місяців розмістила свої заощадження на депозитному рахунку відкритому в банку.

              Крім того, позивачка вказує, що в день закінчення терміну дії  договору, банк відмовив їй у поверненні вкладу посилаючись на Постанову Національного банку України « Про призначення тимчасової комісії у ВАТ КБ « Надра « та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, у зв’язку з чим вона 14 квітня 2009 року змушена була переукласти договір на строк          9 місяців по заниженій процентній ставці.

              По закінченню терміну дії останнього договору у поверненні депозиту та виплаті відсотків їй також було відмовлено, у зв’язку з чим вона звернулась до суду.

                 В ході судового розгляду ОСОБА_1 внесла зміни до позовних вимог і просила суд остаточно стягнути з відповідача на її користь 1048, 14 грн. доларів США, що в перерахунку по курсу НБУ станом на 19 травня 2010 року становить 8325, 16 грн. та судові витрати.

                 Представник відповідача Шимановська Г.Л. в судове засідання двічі не з’явилась,   надіслала до суду заперечення проти позову ОСОБА_1 в яких зокрема просила розглянути справу за її відсутністю і зазначила, що призначення Правлінням Національного банку України тимчасового адміністратора  та введення мораторію на повернення вкладникам депозитів є обставинами непереборної сили, в умовах яких банк звільняється від виконання своїх обов’язків, що прямо  передбачено умовами договору банківського вкладу, у зв’язку з цим представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

     Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних доказів, оскільки у справі мається достатньо даних які вказують про права та взаємовідносини сторін.

         Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню за таких підстав.

                  Судом встановлено, що зобов’язальні відносини між сторонами ґрунтуються на договорі строкового банківського вкладу № 628188 укладеного 14 квітня 2009 року між ОСОБА_1 та начальником Новомиргородського відділення № 9 Кіровоградського управління філії КБ «Надра» Волощук Л.Г.

              Відповідно до пункту 1.1 якого « Предмет договору « ОСОБА_1 передала, а Банк прийняв грошову суму в іноземній валюті в розмірі 1000 доларів США на строк 9 місяців зі сплатою 7,9 % річних.

              Факт розміщення коштів на депозитному рахунку ОСОБА_1 підтверджується заявою про переказ готівки № 4037 від 26 вересня 2008 року     ( а.с. 9 ).

               Відповідно до п.п.3.4.3 - 3.4.5 « Права та обов’язки сторін « банк  по закінченню терміну дії договору зобов’язався повернути ОСОБА_1 суму вкладу і виплатити відсотки.

              Однак у встановлений договором термін « Надра « банк, в порушення взятих на себе зобов’язань кошти розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_1 не повернув, відсотки не сплатив, в результаті чого на поточному ( картковому ) рахунку позивачки залишок коштів становить     1048, 14 доларів США, що в перерахунку по курсу НБУ станом на 19 травня 2010 року становить 8325, 16 грн. ( а.с. 6, 29 ).

                 У листі менеджера банку Сенченко Р.О. адресований ОСОБА_1 зазначається, що 10 лютого 2009 року відповідно до постанови Правління Національного банку України  в НАДРА БАНКУ працює тимчасова адміністрація, яка вживає заходів для відновлення належного фінансового стану банку, у  тому числі шляхом введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, у зв’язку з цим 14 січня 2010 року у поверненні ОСОБА_1 депозиту та виплаті відсотків було відмовлено.

      Саме з введенням мораторію Національним банком України на задоволення вимог кредиторів та правом тимчасового керуючого продовжувати або припиняти будь - які операції, банк пов’язує неможливість повернення ОСОБА_1 її коштів розміщених на  депозитному рахунку.

                Суд, діючи в межах заявлених позовних вимог, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи не може погодитись з такою позицією відповідача, оскільки воно прямо суперечить нормам цивільного права, порушує права власності ОСОБА_1  гарантованих Конституцією України.

               Відповідно до статтей 8, 41 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

              В абзаці третьому пункту 1.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №1-рп/2003 від 16 січня 2003 року суд конституційної юрисдикції зазначив, що після Конституції України, що має найвищу юридичну силу (частина друга статті 8), закони в ієрархії нормативно-правових актів посідають провідне місце. Відповідно до цього провідну роль у регулюванні відносин з повернення депозитних вкладів, має відігравати саме норма закону України.

                Згідно зі статтею 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

                 Відповідно до частини першої 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

                  Частиною третьою статті 1058 Цивільного кодексу України визначено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

              Обов’язок банку повернути вкладнику депозитний вклад чітко визначений та закріплений у частині другої статті 1060 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

                Таким чином статтею 1060 Цивільного кодексу України, яка застосовується до депозитних вкладів в силу статті 1058 цього ж Кодексу, визначено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладчика.

               Іншими словами, Цивільний кодекс України, як основний акт цивільного законодавства, передбачає право вкладника вимагати повернення внесеного ним депозиту у повному обсязі. Цей же закон передбачає обов’язок Банку видати депозит на першу вимогу вкладника.

               Крім того, Постанова Національного банку України № 59 “Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ “Надра”  від 10 лютого 2009 року, на яку посилається представник відповідача у своїх запереченнях, не може бути приводом для відмови банку у виконанні ним свого зобов’язання за договором банківського вкладу, оскільки відповідно до статті 8 Конституції України нормативно-правові акти приймаються на підставі Конституції України повинні відповідати їй.

            Відповідно до статті 56 Закону України  “Про Національний банк України” нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України, при цьому нормативно-правові акти Національного банку України  не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України.

          Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні інтереси у спосіб, визначений законам України.

    Стаття 11 ЦПК передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі .

      Враховуючи вищезгадане, суд вважає, що позовні вимоги      ОСОБА_1 ґрунтуються   на нормах цивільного права, відповідають характеру та змісту правовідносин, пред’явлені відповідно до загальних правил підсудності та вимог цивільного - процесуального законодавства і підлягають задоволенню.

              Сума неповерненого « Надра « банк позивачці депозитного вкладу підтверджується наявними у справі письмовими доказами ( звіти по депозиту а.с. 27-30 ) і фактично самим представником відповідача не оспорюється, про що зазначено у запереченні проти позову.

        Розмір понесених позивачкою судових витрат пов’язаних з розглядом справи підтверджується наявними у справі документами і відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають також  стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 3,11, 14,16, 321, 510, 526, 610, 612, 625, 1058 - 1061 ЦК України, ст. ст. 8, 11, 15, 208-218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

              Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк ”Надра” від імені якого діє Новомиргородське  відділення    № 9 філії КБ ”Надра”  Кіровоградське регіональне управління про  стягнення суми строкового банківського вкладу - задовольнити.

             Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк            ”Надра” м. Київ, вул. Артема, 15 від імені якого діє Новомиргородське відділення № 9 філії ВАТ КБ ”Надра” Кіровоградське регіональне управління, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 17, рр 2809480000007, МФО 323624, ЄДРПОУ 24717174 на користь  ОСОБА_1 - 8325, 16 грн. строкового банківського вкладу, а також 79,50 грн. судового збору та 120, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

              Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області  через  Новомиргородський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя                 підпис \

Згідно з оригіналом

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області                                                                        Іванов Д.Л.