Справа № 11- 689/10 Головуючий у 1 інстанції Подалюка О.Ф.
Категорія ст.125 ч.1 КК Доповідач Навозенко Л.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :
Головуючого Навозенко Л.С.
суддів Баглая І. П., Сердюка О. Г.
з участю засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 серпня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з вищою освітою, має неповнолітню дитину, працюючий ВАТ „Чернігівський завод радіоприладів” інженером, раніше не судимий, -
засуджений за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 510 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 193,46 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди, 1000 грн. в рахунок понесених витрат на юридичну допомогу. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканка АДРЕСА_2, зареєстрована: АДРЕСА_3, громадянка України, з вищою освітою, працююча КП „ЖЕК №6” двірником, раніше не судима, -
засуджена за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 510 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Як встановив суд, 06 жовтня 2009 року близько 17-00 години, знаходячись на території дачної ділянки Садового товариства „Ластівка 2” за адресою: м. Чернігів, вул. Пролетарський Гай, на ґрунті виниклих особистих неприязних відносин ОСОБА_2 завдав удар рукою, в якій тримав буряк, у голову ОСОБА_1, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді забиття м’яких тканин тім’яної ділянки волосяної частини голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_1 в той же день, час, в тому самому місці, на ґрунті виниклих особистих неприязних відносин, нанесла декілька ударів дерев’яною палкою та руками в область голови, по ногам, рукам та тулубу ОСОБА_4, чим завдала останній тілесні ушкодження у вигляді синців та забиття м’яких тканин голови, лівих верхньої та нижньої кінцівок, саден на обличчі, подряпини на лівій верхній кінцівці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Не погоджуючись з вироком суду засуджена ОСОБА_1, яка є і потерпілою по справі, подала апеляцію, в якій вказує, що вирок суду є незаконним та підлягає зміні. Доводи апеляції зводяться до того, що судом не вірно була встановлена її вина та визначена міра покарання. На думку апелянта, поклавши в основу вироку покази свідка ОСОБА_5, суд не переконався їх достовірності, та покази ОСОБА_6, який не був свідком подій. Вважає, що суд не вірно кваліфікував її дії як спричинення легких тілесних ушкоджень, оскільки вона діяла в межах необхідної самооборони та захищала своє майно від протиправного посягання інших осіб. Крім того, ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду стосовно вирішення її цивільного позову в частині відшкодування понесених нею витрат на юридичну допомогу та в частині стягнення з неї моральної шкоди на корить ОСОБА_4
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали апеляцію, засудженого ОСОБА_2 та потерпілу ОСОБА_4, які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку суду.
Твердження засудженої про те, що вона не вчиняла злочин, за який засуджена, позбавлені підстав.
Як видно із матеріалів кримінальної справи, суд відповідно до вимог кримінально-процесуального закону дослідив всі докази і давши їм оцінку
обґрунтовано поклав в основу вироку показання потерпілої, свідків, засуджених та висновки експертиз.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 За цим
обвинуваченням суд повно і всебічно перевірив зібрані у справі докази. У вироку з належною мотивацією наведено достатньо доказів на підтвердження обвинувачення ОСОБА_1
Дії засудженої відповідно до встановлених фактичних обставин правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України.
Вирок відповідає вимогам статей 323, 327, 334 КПК України.
Доводи засудженої ОСОБА_1 проте, що вона потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не заподіювала спростовуються показами потерпілої та свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Як вбачається з матеріалів справи, 06 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до начальника міліції м. Чернігова в якій просив прийняти міри до сусідки по дачній ділянці ОСОБА_7Г, яка ображала та завдала тілесні ушкодження його тещі (а. с. 32).
На підставі направлення чергового НВМ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, ОСОБА_4 була оглянута судово-медичним експертом і згідно акту № 1877 у неї мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців та забиття м’яких тканин голови, лівих верхньої та нижньої кінцівок, саден на обличчі, котрі виникли дії тупих, твердих предметів і могли утворитися 06.10.2009 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
25 лютого 2010 року ОСОБА_4 в порядку ст. 27 КПК України звернулася до суду про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України, вказуючи на ті обставини, що і в поясненні наданому дільничному інспектору міліції (а. с. 36).
Пояснення потерпіла про спричинення їй тілесних ушкоджень сусідкою ОСОБА_7 давала послідовно. На всіх попередніх судових засіданнях вона викривала ОСОБА_7 у заподіянні їй тілесних ушкоджень, саме 6 жовтня 2009 року.
Засуджена ОСОБА_7 категорично заперечувала, що 6 жовтня 2009 року побила ОСОБА_4 вказуючи, що лише притримала та штовхнула, коли остання в ході конфлікту намагалася втоптати у землю її телефон.
Висновок судово-медичної експертизи № 713 (а. с. 89) не виключає отримання потерпілою тілесних ушкоджень, як могли утворитися як за обставин, на які вказує ОСОБА_1, так і за обставин, на які вказує ОСОБА_4.
Свідок ОСОБА_8 була судом ретельно допитана в ході судового засідання і показала, що повертаючись з дачі, бачила що ОСОБА_4 була побита та в крові і з її слів їй стало відомо, що її безпричинно побила сусідка по дачі ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_5 підтвердила, що 6 жовтня 2009 року проходячи біля дачних ділянок, почула крик ОСОБА_4, а колі підійшла ближче, побачила, що остання лежить на землі, а біля неї стояла ОСОБА_1
Із показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що останній, коли переносив буряк, бачив, що ОСОБА_1 з палкою і криками кинулась на ОСОБА_4
Колегія суддів не може погодитися з сумнівами апелянта, щодо правдивості показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, дані свідки в попередніх судових засіданнях підтверджують причетність засудженої ОСОБА_1 до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 (а. с. 125-127).
Твердження засудженої про її непричетність до заподіяння тілесних ушкоджень, суд обґрунтовано визнав як спосіб захисту.
Аналіз приведених доказів взятих в їх сукупності, дав підстави суду зробити правильний висновок про винність ОСОБА_1 в заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4
При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд в повній мірі врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу, а також пом’якшуючі покарання засудженій обставини, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з засудженої ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4, суд у повній мірі врахував глибину та тривалість перенесених нею страждань, пов’язаних з отриманням тілесних ушкоджень та їх наслідками та виходячи з вимог розумності і справедливості частково задовольнив позовні вимоги потерпілої про стягнення моральної шкоди.
Також, суд першої інстанції правильно вирішив цивільний позов в частині стягнення із засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. у відшкодування витрат за надання юридичних послуг. На думку колегії суддів, місцевий суд обґрунтовано врахував, що скоєний ОСОБА_2 злочин є невеликої тяжкості, доказування вини засудженого було не складним і, виходячи з вимог розумності і справедливості, правильно визнав заявлену потерпілою суму в розмірі 3000 грн. занадто високою.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.
Судді:
Навозенко Л. С. Баглай І. П. Сердюк О. Г.