Судове рішення #11388722

                                   Справа № 2-10436/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2010 року                     Рівненський міський суд

  в особі головуючого судді             Головчака М.М.,    

              при секретарі             Редько К.О.

           з участю позивача             ОСОБА_1

        його представника               ОСОБА_2

        відповідача                 ОСОБА_3

        його представника               ОСОБА_4

        представника третьої особи

        ДП «Ференс і Ко-Рівне»

        ЗАТ «Транспортна Компанія

«Ференс і Ко»                   Поліщука В.І.

       

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог дочірнє підприємство «Ференс і Ко-Рівне» закритого акціонерного товариства « Транспортна Компанія «Ференс і Ко» про стягнення коштів в порядку регресу.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог дочірнє підприємство «Ференс і Ко-Рівне» закритого акціонерного товариства «Транспортна Компанія «Ференс і Ко» про стягнення коштів в порядку регресу.

В обгрунтовання позову зазначає, що ОСОБА_6 на праві приватної власності належить пасажирський мікроавтобус «Мерседес-Бенц» д.н НОМЕР_2, який був переданий в користування йому для здійснення підприємницької діяльності. 21 квітня 2007 року ОСОБА_3 близько 14 години 50 хвилин керував даним транспортним засобом на підставі шляхового листа виданого ДП «Ференс і Ко-Рівне» закритого акціонерного товариства « Транспортна Компанія «Ференс і Ко», яке співпрацює з ПП ОСОБА_1 відповідно до договору про спільну діяльність від 02 вересня 2005 року. Ференс і Ко-Рівне» закритого акціонерного товариства « Транспортна Компанія «Ференс і Ко». Рухаючись по вулиці Соборна в м.Рівне зі сторони вул.Дубенської в напрямку вул.Млинівської, водій ОСОБА_3 проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості та дистанції руху і перед перехрестям з вул.Гур»єва допустив зіткнення з автомобілем марки «Шевролет-Лацетті» д.н НОМЕР_1, що стояв нерухомо в попутному напрямку з увімкненим покажчиком лівого повороту, хоча мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування з зупинкою керованого ним транспортного засобу до місця зіткнення при своєчасному прийнятті мір до реагування. В результаті ДТП фізичні особи отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров»я, а транспортний засіб марки «Шевролет-Лацеті», що належить ОСОБА_7 отримав механічні пошкодження. Вироком Рівненського міського суду від 19 червня 2009 року ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень, даний вирок набрав законної сили. Зазначає, що 03 березня 2010 року ОСОБА_7 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_1. як власника джерела підвищеної небезпеки, та ДП «Ференс і Ко-Рівне» закритого акціонерного товариства « Транспортна Компанія «Ференс і Ко» про стягнення шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки. 17 червня 2010 року ОСОБА_1 в рахунок відшкодування збитків внаслідок ДТП, що мало місце 21 квітня 2007 року передано ОСОБА_7 27000 ( двадцять сім тисяч) гривень, що підтверджується розпискою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали в повному обсязі, покликаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 27000 гривень виплаченого відшкодування та судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позов визнали частково, а саме в межах середнього місячного заробітку посилаючись на норму ст.132 КзпП України. Зазначили, що дійсно 21 квітня 2007 року ОСОБА_3 керуючи пасажирським мікроавтобусом «Мерседес-Бенц» д.н НОМЕР_2 на підставі шляхового листа виданого ДП «Ференс і Ко-Рівне» закритого акціонерного товариства «Транспортна Компанія «Ференс і Ко» допустив зіткнення з автомобілем марки «Шевролет-Лацетті» д.н НОМЕР_1. Зазначили, що договору про повну матеріальну відповідальність з ОСОБА_1 не укладали. З приводу факту перебування ОСОБА_3 з суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 не заперечили.  Просили позов задовольнити частково в межах середньомісячного заробітку.

Представник третьої особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог дочірнє підприємство «Ференс і Ко-Рівне» закритого акціонерного товариства «Транспортна Компанія «Ференс і Ко» ОСОБА_5, зазначив, що 02 вересня 2005 року між товариством та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 був укладений договір про спільну діяльність, згідно якого сторони за даним договором зобов’язуються шляхом використання належного майна і зусиль спільно діяти в сфері надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Вказує, що товариством, відповідачу ОСОБА_3 який перебував в трудових відносинах з ОСОБА_1 видавався 21 квітня 2007 року шляховий лист на підставі якого останній керував транспортним засобом для перевезення пасажирів. Просив позов задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення, з наступних підстав.

У відповідності до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що відповідач перебував з позивачем в трудових відносинах. Дані обставини відповідач не заперечив, окрім того вони встановлені вироком Рівненського міського суду від 19 червня 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 21 квітня 2007 році керував пасажирським мікроавтобусом марки «Мерседес-Бенц» д.н НОМЕР_2 на підставі шляхового листа, виданого дочірнім підприємством «Ференс і Ко-Рівне» закритого акціонерного товариства « Транспортна Компанія «Ференс і Ко», яка в свою чергу співпрацювала з суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 на підставі договору про спільну діяльність.

Вироком Рівненського міського суду від 19 червня 2009 року, відповідач ОСОБА_3 визнаний винним за ч.1 ст.286 КК України, в тому, що він 21 квітня 2007 року, близько 14 годині 50 хвилин, керуючи пасажирським мікроавтобусом Мерседес- Бенц н.з НОМЕР_2  рухаючись зі швидкістю не менше 38.5-40.3 км/год по вулиці Соборній в м.Рівне зі сторони вул.Дубенської в напрямку вул.Млинівської, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості та дистанції руху і перед перехрестям з вул.Гур»єва допустив зіткнення з автомобілем марки «Шевролет-Лацетті» д.н НОМЕР_1, що стояв нерухомо в попутному напрямку з увімкненим покажчиком лівого повороту, хоча мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування з зупинкою керованого ним транспортного засобу до місця зіткнення при своєчасному прийнятті мір до реагування. В результаті ДТП особи отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров»я.

Зазначений вирок суду не був оскаржений, набрав законної сили.

Як вбачається з розписки, ОСОБА_1 відшкодував ОСОБА_7 завдану ОСОБА_3 шкоду в розмірі 27000 гривень.

Оскільки позивач відшкодував шкоду, заподіяну відповідачем, то він має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Доводи відповідача про те, що за шкоду заподіяну суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 повинен нести в межах середнього місячного заробітку не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до ч.1 п.3 ст.134 КзпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу 27000 гривень.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України підлягають відшкодування і витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору та витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи, а також витрати на правову допомогу.

 Керуючись ст.ст.10,11,209,212-215,218 ЦПК України, ст. 1191 ЦК України, ст.134 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В  :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог дочірнє підприємство «Ференс і Ко-Рівне» закритого акціонерного товариства «Транспортна Компанія «Ференс і Ко» про стягнення коштів в порядку регресу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень виплаченого відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 270 (двісті сімдесят) гривень 00 копійок судового збору,  120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та 2000 ( дві тисячі ) гривень витрат за правову допомогу,  а всього 29390 ( двадцять дев’ять тисяч триста дев’яносто) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду                     М.М.Головчак  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація