Справа № 2о-147/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Ковель 28 вересня 2010 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Луньової Т.М.,
за участю секретаря - Бєлих Н.Б.,
заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Ковельська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
в с т а н о в и в :
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, зокрема, прохає суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що заповіт посвідчений 20 січня 2010 року приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Легкобит Л.В. за яким ОСОБА_3 заповідала належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_1, а також земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 своєму сину - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить позивачеві ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2.
Вимоги заявника обгрунтовуються наступними обставинами: ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла мати заявника – ОСОБА_3. У порядку, передбаченому чинним законодавством заявник прийняв спадщину. Яка відкрилась після смерті матері і по спливу шести місяців з дня смерті матері звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Проте, у прийнятті заяви та видачі зазначеного свідоцтва заявникові було відмовлено, оскільки в заповіті, залишеному матір*ю заявника, дату народження заявника помилково було зазначено 09 серпня 1977 року у той час, як дійсна дата народження заявника є ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначена помилка була допущена нотаріусом з тієї причини, що заповіт записується нотаріусом зі слів заповідача і документи, які посвідчують особу, на користь якої робиться заповіт, не вимагаються нотаріусом. Разом з тим, заявник є єдиним сином спадкодавця, постійно проживав із спадкодавцем до дня її смерті і саме спадкодавець записаний матір*ю заявника у свідоцтві про його народження. Оскільки в позасудовому порядку усунути зазначені розбіжності неможливо, заявник прохає суд ухвалити рішення, яким встановити факт належності заявникові заповітного розпорядження.
В судовому засіданні заявник заяву підтримав з підстав, зазначених у заяві. Прохає суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що заповіт посвідчений 20 січня 2010 року приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Легкобит Л.В. за яким ОСОБА_3 заповідала належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_1, а також земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 своєму сину - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить заявникові ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Представник заінтересованої особи, будучи належним чином повідомленим по час та місце розгляду справи, в судове засідання не з*явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява підставна і підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 234,256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у тому числі належності правовстановлюючих документів особі, прізвище ім*я по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім*ям по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно заповіту, посвідченого 20 січня 2010 року приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Легкобит Л.В., ОСОБА_3 заповідала належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_1, а також земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 Ковельського району Волинської області своєму сину - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09 березня 2010 року доводиться та обставина, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Та обставина, що заповітне розпорядження, посвідчене 20 січня 2010 року приватним нотаріусом Легкобит Людмилою Василівною згідно якого ОСОБА_3 розпорядилась належним їй нерухомим майном дійсно належить заявникові доводиться наступними письмовими доказами: як вбачається з заповітного розпорядження спадкодавець ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Волошки Ковельського району Волинської області, а згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 спадкодавець 25 травня 1974 року уклала шлюб з ОСОБА_4. Саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зазначені батьками заявника у свідоцтві про його народження серії НОМЕР_3, дата народження якого у свідоцтві зазначена ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Крім цього, як вбачається з даних про реєстрацію місця проживання заявника, що містяться у паспорті останнього, позивач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 Волинської області, тобто саме у тій квартирі, частку якої спадкодавець заповіла своєму синові.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також ствердили ту обставину, що заявник є єдиним сином спадкодавця ОСОБА_3.
Зазначені вище обставини свідчать про те, що заявник дійсно є сином спадкодавця і оскільки у заповітному розпорядженні ОСОБА_3 прямо зазначає, що заповідає належне їй майно своєму синові - ОСОБА_1, суд вважає підставними доводи заявника, щодо належності йому заповітного розпорядження.
На підставі ст. 15,30,60, 85, 212, 213, 215, 130, 234,256 ч.1 п.1 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Заяву задовольнити повністю.
Встановити факт що , що заповіт посвідчений 20 січня 2010 року приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Легкобит Л.В. за яким ОСОБА_3 заповідала належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_1, а також земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 своєму сину - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить заявникові ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинськоі області через Ковельський міськрайсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуюча: Т.М.Луньова