Справа № 2-195\2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2010 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
Головуючого - судді Іванова Д.Л.,
при секретарі - Горбуліній О.В.,
за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргород цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області про перерахунок та виплату державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,
ВСТАНОВИВ:
23 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Новомиргородського районного суду з позовом в якому просить визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі у перерахунку призначеної державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України за 2008 - 2009 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання пов’язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відноситься до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримує державну та додаткову пенсії передбачені статтями 50 та 54 Закону № 796.
Вважає, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам передбаченим цим Законом і, на відмову Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його усунути зазначені порушення, провівши вказані перерахунки та виплати.
В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали повністю, просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Снісар В.М. позов ОСОБА_2 не визнав і в запереченнях зазначив, що всі нарахування та виплати позивачу, як учаснику та інваліду Чорнобильської катастрофи, проводились відповідно до бюджетних асигнувань, встановлених Законом України « Про державний бюджет України « на відповідні роки, нормативних актів Кабінету Міністрів України, сформованої та узгодженої між розпорядниками бюджетних коштів системи нормативної бази у сфері соціального захисту населення.
Заслухавши показання сторін, оцінивши доводи позивача в межах заявлених позовних вимог та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи " від 28 лютого 1991 року № 796 - ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону № 796 - ХІІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно статті 50 цього Закону інвалідам ІІІ групи віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується , що ОСОБА_2 являється інвалідом ІІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону № 796- ХІІ та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі статті 50 Закону № 796-ХІІ.
Таким чином позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України ( ч.2 ст.46 Конституції України ).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд прийшов до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону № 796-ХІІ.
Представник відповідача безпідставно посилається на частину п'яту статті 54 Закону № 796-ХІІ, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і ншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір - немає.
Безпідставним також є посилання відповідача на відсутність коштів, для забезпечення виплати зазначених пенсій в таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За змістом статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні інтереси у спосіб, визначений законам України.
Стаття 11 ЦПК передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд, діючи в межах заявлених позовних вимог, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, дійшов висновку, що порушення прав позивача, за захистом якого він звернувся тривало з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни внесені до статей ст. 54 та ст. 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».
Тобто, з 22 травня 2008 року - дати ухвалення рішення Конституційним судом України № 6-рп/2007, вищевказані норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" втратили чинність, а отже, з цього часу відновлено дію статей 50, 54 Закону у повному обсязі.
Враховуючи те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області, здійснити перерахунок та виплату Б оженко В.М. державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС починаючи з 22 травня 2008 року, а не з 01 січня 2008 року, як просить позивач по 31 грудня 2008 року, а також з 01 січня по 31 грудня 2009 року відповідно до ч. 4 ст. 54 та ч.1 ст. 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, державне мито, від сплати якого позивач звільнений на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито «, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Крім того, витрати пов’язані з інформаційно - технічним забезпеченням розгляду справи та витрати на правову допомогу, понесені позивачем при пред’явленні позову, також підлягають стягненню з відповідача на його користь.
Керуючись ч.2 ст. 152 Конституції України, ч.1 ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року,
ст.ст. 11, 88, 208 - 218 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області про перерахунок та виплату державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області щодо відмови у проведенні ОСОБА_2 перерахунку та виплаті державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня по 31 грудня 2009 року ( включно ) відповідно до ч.4 ст. 54 та ч.1 ст. 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2, 1957 року народження державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня по 31 грудня 2009 року ( включно ) відповідно до ч.4 ст. 54 та ч.1 ст. 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » з урахуванням раніше сплачених позивачу сум.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області на користь держави 8, 50 грн. судового збору.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 - 300, 00 грн. витрат на правову допомогу та 37, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис \
Згідно з оригіналом
Суддя Новомиргородського районного суду
Кіровоградської області Іванов Д.Л.